Общее·количество·просмотров·страницы

воскресенье, 26 октября 2014 г.

Ну, що, "вишиватники", задоволені?

Перші враження від оприлюднених екзіт-полів не втішають, не радують. Практично повна перемога Кремля. Стратегічна перемога. Путіну вдалося-таки те, до чого він прагнув і проти чого ми неодноразово попереджали своїх колег по Фейсбуку, які страждають, на, вибачте за брутальність, розм`якшення мізків.

Отже, що ми маємо. В умовах військової агресії найстрашніше що може статися у країні – це конфлікт всередині влади при якому та її вертикаль, на якій лежить безпосередня функція забезпечення відбиття агресії, тобто – президентська є слабкою.
Ми повертаємося до ситуації 2005 року. Тоді кучмістам і їхнім московським союзникам вдалося через Конституційну реформу а також маніпуляції у парламенти створити ситуацію із слабкою президентською вертикаллю влади, яка повністю залежала від Верховної Ради. Причому в тій раді коаліція була вкрай нестійкою, більше того – антиукраїнською.
Зараз ситуація повторюється. За одним виключенням: країна веде війну і будь-які внутрішньополітичні чвари для неї є смертельним вироком. Давайте поглянемо, кого нам наобирали наші тупоголові «вишиватники».
Отже – Блок Порошенка. Тут все ясно – пропрезидентська сила, яка, втім, знаючи українські традиції, може суттєво послабитися за рахунок «тушок» - ледь відчують, що Порошенка «зливають». Може бути і навпаки, але малоймовірно з огляду на те, що сумарна вага тих, хто вже оголосив себе в опозиції до Президента – утричі більша.
Далі йде «Народний фронт». Це – пан Арсеній Яценюк. Нинішній Прем`єр-міністр. Роззявивши рота на вереск тисяч тролів, які поливали Порошенка лайном, наші «вишиватники» якось забули, що не Президент, а саме – перший міністр несе більшу частину відповідальності за те, в чому кремлівська агентура у соцмережах звинувачувала Президента: монетарна політика, яка призвела до девальвації національної валюти, фіскальна політика (якщо нашим «вишиватникам» відомо що означає це слово); реформи у сфері економіки, фінансів, кадрова політика в уряді, зрештою – податки, в тому числі отой 1,5-відсотковий «на армію» - це придумка світлої голови Яценюка.
Ті, хто знайомі з паном Арсенієм, відзначають його безмежну амбітність і комплекс Наполеона. Ця людина не згірше за ЮВТ, прагне влади, при цьому, ніколи не визнає своїх помилок. Пан Яценюк – це готовий антипод Порошенка. Ми можемо бути упевнені в тому, що саме Яценюк вимагатиме (і цілком ймовірно отримає) посаду Прем’єр-міністра і право формування Уряду. Без депутатів від «Народного фронту» неможлива коаліція з президентськими силами у парламенті, тобто саме Яценюк триматиме Порошенка за… бороду. Комусь, може, така ситуація подобається…
До речі, пригадаємо старі особисті зв’язки, в т.ч. бізнесові, за родиною Азарових. Вітаємо «вишиватників»: ви хотіли опозиції до Порошенка – ви її отримаєте. В особі найодіозніших фігур в новому уряді.
Далі найцікавіше. «Самопоміч». Ганна Гопко вже заявила, що парламент має бути опозиційним до Президента. Іншими словами, ця особа, розкручена за невідомо чиї гроші (знаємо лише, що вона отримувала гранти від пана Сороса – гарного друга пані Тимошенко) вже без зайвих сентиментів оголосила що парламент вестиме війну з Президентом. З Головнокомандуючим Збройними силами України. В час, коли частину наших земель окуповано. Скажіть, як це називається?
Радикальна партія Ляшка. Тут все просто. Ляшко – людина Льовочкіна. Вірніше не так: пан Льовочкін – лише один з потужного пула бізнесменів-політиків, до якого крім того входять Тігіпко, Медведчук, Фірташ і наша люба вічна революціонерка і велика українська патріотка пані Юля Володимирівна. Всі вони потроху вкладали у клоуна з вилами, який лише за партійними спиками проведе в Раду з десяток людей, кі раніше були регіоналами.
ВО «Свобода» - теж ясно. Останні місяці чітко позначили, що «Свобода» більшість ресурсів кинула не на агітацію за себе, а на… мочилово Порошенко і звеличення Тимошенко. Цікаво було спостерігати над тим, як люди, в яких на особистій сторінці Фейсбука значилося «член ВО «Свобода» агітують за БЮТ.
Отож, якщо хто і побореться з Яценюком за прем`єрське крісло – то це буде Юлія Володимирівна за підтримки людей Садового, Ляшка та Тягнибока.
Ну і нарешті окремо стоїть опозиційний блок. Ці люди, звичайно, у формальну коаліцію ні з Тимошенко, ні тим більше з Яценюком не підуть. Проте цілком здатні додати три десятки голосів в обмін на певні кадрові пропозиції, якщо тих голосів трохи не вистачатиме. Пригадуєте, як свого часу комуністи, декларуючи опозиційність, голосували разом з регіоналами, отримавши натомість «солоденькі» посади заступників міністрів та очільників митниці?
Не забуваймо і про мажоритарників. От де величезний резерв для формування антипрезидентської більшості. Причому, вже зараз ясно, що переважна більшість переможців – це будуть люди зі старої влади, грошові мішки та потвори типу Литвина, Ківалова тощо.
Що нам очікувати? Елементарно, Ватсоне – казав колись знаменитий сищик. Порошенко змушений буде вибирати між двох зол. Він вже оголосив про намір формувати коаліцію з паном Яценюком. Це означатиме, крім іншого, що Президент потрапляє у практично стовідсоткову залежність від Арсенія Петровича. У політиці це називається слабкою президентською владою.
І це ще більш-менш щасливий варіант. Однак союз між Петром Олексієвичем і Арсенієм Петровичем ще не означає, що їхніх спільних зусиль вистачить для формування коаліції. Дивіться вище про Юлю та її військо.
Згадайте знов-таки 2005 рік і помножте ті негаразди вдесятеро.
Ви хотіли демократії, «вишиватники»? Ви її отримаєте скоро. Керовану, як люблять Путін і Тимошенко. Ви хотіли євроінтеграції та вступу до НАТО? Забудьте. Боюся, Україна знову розвертається в бік Москви. У пащу Путіна.
Панове «вишиватники»! Ви гадали, що, проігнорувавши Тимошенко з її «Батьківщиною», врятували країну? Вас обманули, дурненькі. І Вана, і її патрон у Кремлі давно вже прорахували, що «Батьківщина» «нє взлєтаєт». Тому змусили вас проголосувати за філії «Батьківщини» у нових красивих обготках. А мільйони доларів, вкинути у розкрутку нікому не відомих партій і тисячі тролів закаламутили ваші, і без того не дуже світлі голови.
Чому Путін має радіти результатам нинішніх виборів? А ви подумайте. Якщо є чим. Хоча, сумнівно…
Привіт від хитропикого «вилоносця», симпатичненького «самопомошенця», а також кума В.В. Путіна, як його там звуть?..

Добраніч вам, Contra Spem Spero,
Що помиляюся у своїх прогнозах,
ПАВЛО  ПРАВИЙ

Комментариев нет:

Отправить комментарий