Общее·количество·просмотров·страницы

понедельник, 8 декабря 2014 г.

Путін здає "Новоросію"?

Здається, до кордонів так званих ДНР та ЛНР з просторів російської тундри нарешті дісталося біле пухнасте звірятко і лагідно поглядає на «ополченців» темними бусинами симпатичних оченят. Новини з глобальних політичних просторів дають нам певну надію на те, що квазіреспубліки доживають свої останні якщо не дні, то тижні. Принаймні, можемо дозволити собі хоча б трохи оптимізму. Для настрою.

Протягом останніх двох-трьох днів інформаційний простір заполонили дуже дивні повідомлення. Про те, що Путін доручив одному зі своїх найвірніших блюдолизів пану Суркову «загнати ДНР та ЛНР назад в Україну». Про те, що бойовикам відмовлено у фінансуванні. Про те, що в мінську російська сторона готова до широкого компромісу по Донбасу. Путін заговорив про про те, що Донбас має бути у складі саме України.
Справи у російського президента дійсно кепські. Нафта катастрофічно втрачає у ціні, а відтак і прив`язаний до неї газ. Втеча капіталів набрала воістину грандіозні масштаби, і лише зростає. Економічні санкції душать російські фінанси та економіку, яка – це вже всім зрозуміло – не «потягне» забезпечення нової «Холодної війни», яку Росії вже фактично оголошено. Основа цієї війни – не снаряди, «Гради» і навіть не танки Т-90, основа цієї війни – стратегічні озброєння і новітні військові технології. Які коштують грандіозні гроші. Яких у Путіна немає. Що там казати – гонку озброєнь не витримав СРСР, а він куди як багатший був за нинішню Росію!
Аби зрозуміти наскільки катастрофічним є становище «Великой России», треба знати дві цифри: золотовалютні резерви Кремля скоротилися до 410-420 млрд. доларів, а сукупний зовнішній борг Росії зріс до більш ніж 700 мільярдів. Простіше кажучи, Росія не може обслуговувати власні борги.
Ясно, що в такій ситуації Путіну нічого не залишається, як відступити з Донбасу, спробувавши забезпечити хоча б завдання мінімум – збереження за собою Криму. От лише відступ той має виглядати як «перемога». Почесна капітуляція, аби недороблений російський фюрер міг перед власним люмпеном зобразити щасливе обличчя переможця. То для ВВП є дуже принциповим і важливим пунктом.
Напевне, останньою краплею був візит Президента Франції Оланда у першопрестольну. Судячи з аж чорного обличчя Путіна, перемовини з французьким колегою остаточно довели: Захід ні в якому разі не збирається відступати. Тому у Владіміра Владіміровіча два шляхи: продовжувати і надалі укладати своїх солдатиків у землю в марних спробах хоча б Донецький аеропорт взяти, а заразом у ту ж землю вкладати мільйони доларів щодня на підживлення рахітичного сепаратистського режиму в ЛНР-ДНР (можете порахувати у що обходиться хоча б один путінський «гуманітарний конвой») і гарантовано перетворити Росію на нестабільну державу із злиденним лютим населенням, який дуже швидко змінить любов до Владіміра Владіміровіча на зовсім інші емоції, або…
Схоже, Путін вирішив зробити «або». Власне, останньою спробою якось зберегти обличчя і отримати хоч якусь перемогу, було відчайдушне і дурне по своїй суті рішення кинути армійський спецназ на штурм аеропорту у Донецьку. Результат всім відомий.
І от на сьогодні маємо дуже цікавий сигнал. Для тих, хто розуміється на питанні не сигнал – сигналіще! Йдеться про дуже дивну з військової точки зору ротацію, коли замість підрозділів армійського спецназу до ЛНР-ДНР Кремлем спрямовано… спецназ Внутрішніх військ.
Ціна питання така. У принципі кидати спецназ, хай навіть і армійський на штурм позицій сильного противника, регулярних військ, які прикриті артилерією та авіацією – це повна дурня. Справа у тому, що спецназ завжди програє у польовій війні мотопіхоті. Хоча б тому, що вогнева потуга загальновійськових підрозділів на порядок вища за вогневу міць спецназу, який має лише легку стрілецьку зброю. Хоча б тому, що спецназ не навчений вести звичайний бій, його стихія – раптові напади на окремі об’єкти, удари із засідок і швидкий відхід; захоплення «язиків», глибинна розвідка, диверсії на комунікаціях, тощо.
 Напевне, як вже казав то була остання відчайдушна спроба російських генералів чогось досягнути. А може (дайте трохи пройтися по теорії змови) вони таким чином доводили своєму Головнокомандувачу, що перемоги не буде і цю війну треба закінчувати: бач, Владімір Владіміровіч, навіть спецназ нічого не може вдіяти.
Навіщо ж у зоні АТО опинилися спецпідрозділи МВС Росії? Адже ходити в атаки на вриті у землю танки, під кулеметний та мінометний вогонь, під «Гради» та «Гвоздики» вони вміють ще гірше, ніж армійські спецпризначенці. Пояснення журналістів, мовляв, у Путіна скінчився армійський спецназ відринемо – дещо в загашниках збереглося. Плюс чималенька кількість десантних та десантно-штурмових батальйонів, полків, бригад і дивізій. Навіщо ж у АТО кинули спецназ органів правопорядку?
Не претендуватиму на істину в останній інстанції, але зовсім не виключено, аби робити ту роботу, для якої вони створювалися і яку уміють.
Основне призначення спецназу ВВ МВС це – антитерористична і анти диверсійна діяльність. Наші військові відрізняються від терористичних формувань, як болід «Формула-1» від «Жигулів». Тоді де ж ті терористи? Питання риторичне – це «збройні сили»  ДНР-ЛНР.
От кого «зачищатимуть» при потребі браві хлопці з «Едельвейсу» і «Вятича». Блокування баз терористів, зачистки, штурми будівель, роззброєння незаконних збройних формувань, перехоплення транспорту, звільнення заручників  – оце якраз спеціалізація тих підрозділів.
Не випадково, мабуть, що завели їх у зону АТО напередодні Мінських перемовин. Не секрет, що частина польових командирів та їхні банди не підкоряються керівництву самопроголошених «республік» і не контролюються спецслужбами Росії. От їх і чавитимуть в разі, якщо ті посміють не виконати розпоряджень з Москви.   
Так це чи ні – покаже найближче майбутнє. Якщо Путін все ж наважився на почесну капітуляцію, він може вчини так: після радикальних за масштабами домовленостей у Мінську, він оголошує російським «ватникам», що мету Росії досягнуто, російськомовне населення захищене, українці погодилися не розстрілювати місцеве населення за те, що воно говорить російською мовою і полюбляє дивитися «Санта Барбару». Відтак Росія виводить свої війська і закликає «ополченців» до миру і складення зброї на умовах амністії, запропонованої Україною.
А тих, хто почне вибрикувати, «погасять» спецназівці МВС. А Кисельов легко пояснить довірливому російському люмпену, що то були «паршиві вівці», бандити, які, користуючись моментом пробралися на Донбас аби грабувати, ґвалтувати і пиячити, а зовсім не «ополченці». А пушиліни, гіркіни та інші різні плотницькі радо підтвердять.
Ну а як насправді поставляться до «ополченців» українські спецслужби та бійці добровольчих батальйонів, коли зайдуть до ДНР-ЛНР – то вже питання третє. «Вата» з автоматами Путіну не потрібна і він її не захищатиме.
Ох, як би хотілося вірити у приблизно такий сценарій. Зрештою, В.В. Путін хоч і божевільний, але не дурний.  Ох, як би хотілося у це вірити…

З оптимізмом
ПАВЛО  ПРАВИЙ

Комментариев нет:

Отправить комментарий