Общее·количество·просмотров·страницы

понедельник, 22 декабря 2014 г.

Кінець проекту "Новоросія"?

Як казав безсмертний герой фільму «Іван Васильович змінює професію» - «меня терзают смутные сомнения». Щось останнім часом пішло вже зовсім не так у царстві Владіміра Владіміровича Путіна. Якість рухи незрозумілі й інтригуючі. Судіть сами.


1. Різкий обвал рубля на минулому тижні, не менш катастрофічне падіння на фондових біржах Росії. Паніка серед населення. Дійшло до того, що Уряд РФ оголосив про тимчасове припинення експорту продовольчого зерна. Це – показники катастрофічної ситуації як в економіці, так і в соціальній сфері. Зерно потрібне самій Росії, аби гарантувати панічний попит людей, які змітають з полиць усе. Гарантувати навіть ціною розірвання контрактів та втрати ринків.
Рубль, звісно, дещо відіграє позиції, але цей тиждень навіть вже не дзвіночок – набат. Типу «по кому дзвонить дзвін»…
2. Буквально за пару днів, один за одним, візити президентів Білорусі та Казахстану до Києва, причому, риторика «бацьки» була напрочуд жорсткою відносно Кремля, натомість Назарбаєв на тлі білоруського лідера виглядав більш ніж помірковано. Антибілоруські викиди у російських ЗМІ і відсутність таких проти Назарбаєва, хоча обидва приїхали до Києва начебто «по дружбу», що виглядає на тлі російсько-української війни ледь не як зрада колеги по Митному союзу.
Дуже схоже на якусь посередницьку діяльність, причому Лукашенко виконує роль «злого», а Назарбаєв – «доброго слідчого». Для Путіна, звичайно. Лукашенко ламає, а Назарбаєв гладить. Він вже й заявив про своє посередництво щодо Донбасу.
3. Одночасно з цим російські центральні телеканали пішли на нечуване – визнання власної неправоти. Маю на увазі, визнання «распятого мальчика» вигадкою «біженки зі Слов`янська, у якої помутився розум від горя та нещасть. Це не дрібниці, це може означати крутий поворот в пропагандиській кампаній Кремля: звернемо увагу, що українськийх військових все частіше там називають «Збройні сили України» і все менше – «карателями». Кудись зникло з інформаційного простору слово «хунта».
4. В цей же час – вислів пана Лаврова про те, що Петро Порошенко – не «главарь хунты», а, виявляється, найкращий Президент України за всю її історію.
5. І тут якось дивно притихли російські тролі в соцмережах. Їхня активність впала майже до нуля, що також наводить на певні думки.
6. Звернення Москви до уряду Франції вже не з вимогою віддати «Містралі», а з пропозицією повернути гроші. Виявляється, для Росії той мільярд з хвостиком доларів важливіший тепер за вертольотоносці. Чого б це? Адже сума, в принципі, для РФ достатньо тривіальна, принаймні, була. Он, Кубі простили борг у 32 мільярди вічнозелених Джорджів Вашингтонів. На міжбанку лише за минулий тиждень спалили більш ніж 10 мільярдів.
І чому не потрібні стали «Містралі»? Згадаємо, що один називається «Севастополь», а інший – «Владивосток». Такі судна – не картопля в магазині, їх беруть під певну військову доктрину. «Севастополь» - це проти України. «Владивосток» - проти «китайської загрози». Невже плани російського Генштабу змінилися? Тоді хто дав йому наказ їх змінити? І чому?
7. Цікава ініціатива партії «Яблуко» щодо повторного референдуму у Криму. Звичайно, це може бути звичайний політичний піар з боку пана Явлінського. А якщо ні? В Росії у принципі не існує опозиції. Ніякої. Існує її видимість на кшталт отого єдиного депутата Держдуми, який голосував проти приєднання Криму. То совкова традиція – навіть в СРСР за «блок комуністів і безпартійних» голосували стандартні 99,9%, тобто, натякалося, що 0,1 % - не згодні з «генеральною лінією партії».
Так от, в Росії опозиції немає. А є маргінали, яким дозволяють існувати. Що коли вустами опозиції здійснюється певний «прокид» ідеї в маси, вивчення її реакції?
8. Відведення російських підрозділів з низки окупованих територій у Херсонській області. Якраз перед дивним падінням рубля.
9. Заведення на територію ДНР-ЛНР спецпідрозділів Внутрішніх військ РФ, які почали жваву чистку збройних формувань, які не підкорялися «центральній владі республік». Арешт трьох «міністрів» ДЛНР, узгоджений з Москвою.
10. Нарешті, останнє. Сьогоднішнє повідомлення про те, що російські війська відводяться з лінії безпосереднього бойового протистояння вглиб (поки що – лише вглиб) територій ДНР-ЛНР і їхня заміна на «місцевих». Яких привели до покірності «єдиному командуванню» відряджені туди два тижні тому спецпідрозділи Внутрішніх військ РФ.
Прикметно, що відведення регулярних військ РФ почалося наступного дня після того, як з Донецька і кількох інших населених пунктів самі ж росіяни «відтіснили» формування «донських козаків». Відтіснили не кудись, а ближче до російських кордонів.

А ТЕПЕР УВАГА! На тлі всього цього російський рубль почав зміцнюватися. Чому? Які передумови до цього? Чи то чутлива біржа так відреагувала на якісь політичні новини, в тому числі такі, які широкому загалу не повідомляються, чи то обвал рубля було створено штучно. Адже на тлі цієї паніки серед росіян значно поменшало адептів «кримнашу» та «Новоросії» і зросла кількість таких, які готові сказати: «Да хай вони котяться під три чорти, той Крим і Той Донбас! Віддайте їх назад»!
Може, ми зараз спостерігаємо сценарій почесної капітуляції Кремля, якому просто дають можливість відступити, зберігши обличчя?
Принаймні, дуже все дивно виглядає.
А ви як гадаєте?

P.S. Вже коли було написано цю статтю, стало відомо, що в Донецьку увімкнуто (увага!) українське радіо, а навечір заплановано телефонні перемовини за участю президентів Франції, Росії, України, канцлера Німеччини.
Невже проект «Новоросія» доживає останні тижні?

Із щирим політологічним привітом,

ПАВЛО  ПРАВИЙ

Комментариев нет:

Отправить комментарий