Общее·количество·просмотров·страницы

среда, 1 апреля 2015 г.

ДНР-ЛНР: заповідник гоблінів?

ПАВЛО  ПРАВИЙ
Інформаційно-освітня сотня

Ніколи не був песимістом – знайомі, друзі, в тому числі по соціальним мережам підтвердять. Але разом з тим краще перебдіти, ніж потім кусати лікті. Отож, дозвольте виступити у незвичній для себе ролі, якщо хочете, обережного песиміста.


Багато хто із знайомих питає: ти – з Луганська, ти добре знаєш тамтешній люд, скажи як довго ще продовжуватиметься війна; чи вщухнуть там бої, чи відбудеться нормалізація хай навіть в межах Мінських домовленостей? Коли вже тамтешній люд, розчарувавшись у Москві і втомившись від «бєпрєдєла» бойовиків виступить за єдину Україну?
Відповідаю: все це неможливо. Так, неможливо! Бандити ніколи не припинять бойові дії, вони ніколи не погодяться на нормалізацію, вони ніколи не погодяться навіть зупинитися на сьогоднішніх рубежах і влаштувати щось на кшталт Придністров`я-2. А місцеве населення в значній своїй частині, особливо пенсіонери та люмпени, відсоток яких в урбанізованому Донбасі зашкалює, надалі підтримуватиме своїх «захисників».
Парадокс? Абсолютно ні. Справа в тому, що ані Захарченко зі своєю бандою, ані зграя Плотницького абсолютно не здатна щось розбудовувати, тим більше, навіть таку квазідержавнісь, яка є в ДНР-ЛНР. Посівна кампанія, ремонт доріг, організація та координація гірничо-видобувних робіт, транспорту, комунальних послуг, тощо потребує по-перше, навичок, а по-друге – бажання цим займатися. Не уявляю «Моторолу» верхи на тракторі, що сіє кукурудзу. Хтось може серйозно стверджувати, що Мозговий здатен щось зрозуміти у складній справі функціонування вугільної шахти або гірничо-збагачувальної фабрики? Воно йому потрібно, якщо і так непогано живеться – горілка-баби-бані-віджаті машини?
Тому вся ця банда кровно зацікавлена в тому, аби війну продовжувати. Адже лише в активній фазі війни вони можуть сподіватися на те, що Путін і надалі посилатиме їм тушонку, горілку, долари і папахи з берцями. І лише війною можна виправдати перед місцевим населенням катастрофічну ситуацію в економіці та соціальній сфері. Класична демагогія всіх революціонерів: не до їжі тут, бачите – ворог наступає. От переможемо, тоді й погодуємо, і «світле майбутнє» почнемо будувати, а поки що терпіть. А хто особливо голосно обурюватиметься – того «за законами військового часу», як казав Мозговий людям в Стаханові.
З іншого боку, замирення не вигідне багатьом польовим командирам. Що робитиме Ходаковський, коли буде мир? Він не підпадає навіть під амністію. А що робитимуть Моторола? Козіцин? Гіві? Навіть тимчасове припинення активних дій загрожує не просто їхньому авторитету, але й життю, бо переважна більшість підлеглих, не перебуваючи у боях, починають понад всі норми пиячити, грабувати, ґвалтувати, стріляти один одного у п’яному угарі. Останні тижні показали, що ДНР-ЛНР в стані відносного миру починають швидко розвалюватися.
Тепер про місцеве населення. Перше, що треба сказати: наш потужно-інтелектуальний і над патріотичний уряд нічого не робить для того, аби протидіяти інформаційній війні, що її веде Росія проти України. А в окуповані зоні ситуація взагалі катастрофічна. Тамтешнє населення, кинуте нашими можновладцями напризволяще, стрімко «ватизується», оскільки перебуває під потужним пресом російської, а також місцевої, доморощеної ЛНР-ДНР пропаганди. Людей переконують, що півбуханки хліба на день, які вони отримують від «проплаченців» - це щастя, бо «на Украінє» взагалі голод, матері продають дітей аби прогодуватися. З іншого боку – звірства «правосєков» і Нацгвардії, які розпинають хлопчиків, ґвалтують снігурів і рубають епілептичні берізки.
Наразі на окупованих територіях бойовики впроваджують давно відому, просту, заяложену, але від того не менш ефективну політику: аби зробити людей щасливими багато не треба – відберіть у них все, а потім поверніть хоча б дещицю і вони вам чоботи цілуватимуть. Люди в Луганську реально щасливі, що тепер у них майже цілодобово є світло і навіть трохи тече вода. Життя налагоджується. Он, вже обіцяють колись і пенсії платити. А «на Украінє» хунта православних священиків розстрілює і вулицями міст п’яні бронетранспортери верхи на натівських неграх їздять…
Зараз там зростає ненависть до Москви. Київ ненавидіти і боятися не припинили, тепер ненавидять Путіна і Москву: обманули, «кинули». Де московські пенсії; де ковбаса по 2-20 і танки у Львові? ДНР-ЛНР втрачають надію і самоконсервуються, перетворюючись на «вещь в себе». З одного боку, навіть освічені люди, втомлені від війни, згодні аби вона припинилася на будь-яких умовах, навіть на умовах вічного царювання захарченків-мозгових-козіциних, навіть за умови періодичних ловів на дівок, що їх влаштовують чеченці. З іншого, люмпени та пенсіонери починають жити самою ненавистю. Раніше вони ненавиділи лише «хахлов» і «бендер» і до напівбезумства обожнювали Путіна і Расєю. Тепер вони ненавидять увесь світ і навіть себе самих. Якщо Росію зараз називають Мордором, то ЛНР-ДНР перетворюється в такий собі «заповідник гоблінів», але ті гобліни не саймаковскі, а саме – Толкієна…
Днями Ходаковський заявив, що йому не потрібен Донбас – йому потрібна вся Україна. Навіщо? Великий «антифашист»? Ні, друзі, просто не воювати він не може. Навіть якби дуже хотів. Йому просто дітися нікуди. А місцевій «ваті» вже все одно, вона підходить до тієї межі, за якою жахливий кінець кращий, аніж жах без кінця.
«Проплаченцов» міг би зупинити Путін. Міг би. Але – не буде. Причин багато і про них лише лінивий не говорив. Сподівання лише на те, що спрацює (або, зважаючи на дивне 10-денне зникнення Путіна з політичних радарів в середині березня, - спрацював) отой «ультиматум Примакова», про який я писав нещодавно в блозі. Але і в тому разі бойовики на Донбасі навряд чи послухаються навіть Москву – надто специфічний контингент загнав туди Путін.
Тому миру – не буде. І нам слід до цього бути готовими. Зрозуміло, що народ втомився, що економічна ситуація погіршилася і, можливо, ще погіршиться. Але ми маємо усвідомлювати, що іде війна. Справжня. І її треба забезпечувати. Тож ще рано посилати волонтерів за відомою адресою, коли вони звертаються про допомогу.
Прийшли відомості, що очільник ДНР Захарченко оголосив про роззброєння всіх тих, хто не належить «силовим структурам» ДНР. Це не про мисливців з їхніми двостволками. Це – про тих польових командирів та їхніх «бійців», хто не під контролем ДНР, а відповідно, часто не бажають брати участь у самовбивчих атаках на Широкіно, Піски, Маріуполь, тощо. Ну і козачки, звичайно, котрі ніколи відвагою на фронтах не відрізнялися, воліючи грабувати в тилу. Слідом за Захарченко маневр повторив головний сепаратист ЛНР Плотницький, що свідчить про координованість їхніх дій.
Тут два варіанти. Перший – оптимістичний: неконтрольовані банди буде роззброєно і розігнано, а потім роззброєно і контрольовані (під наглядом солдат ОМСДОНу), частину оголошено «міліцією» - тобто готують звертання проекту «Новоросія» і відновлення суверенітету України над цими територіями. Дуже б хотілося у це вірити.
Другий варіант: під контроль Захарченка-Плотницького, а по факту російських генералів та полковників, що стоять за їхніми спинами зганятимуть рештки гарматного м’яса, що іще залишилися в «Новоросії», аби поновити «дранг нах Вест». Не бажаю цьому вірити, але така версія ближча до реалій.
От лише цікаво, що буду після того, як черговий «дранг» закінчиться, наприклад гучним взяттям Широкіного і горою трупів, після чого у Захарченка та Плотницького взагалі ніким буде воювати? Може, це також один з варіантів примус їх до миру, що розробляється аналітиками у Москві?
Путіну ж треба виходити з глухого кута, в який він себе загнав?

А ви як гадаєте, товариство?

Комментариев нет:

Отправить комментарий