Общее·количество·просмотров·страницы

четверг, 18 июня 2015 г.

Здирайте шкуру, доки теплий...

ПАВЛО  ПРАВИЙ
для Інформаційно-освітньої сотні

Отже, як і передбачали ми тут в Інформаційно-освітній сотні, справи держави Російська Федерація і особисто її фюрера В.В. Путіна вже не дихають на ладан. Вони взагалі не дихають. Російського ведмедя насадили на рогатину, а тепер вже починається процес свіжування не такої, як виявилося вже й жирної тушки.


Кілька днів тому я писав, що знаковим для особистої долі Владіміра Путіна є Бильдербергська конференція, яка цього року відбулася в Австрії з 11 по 14 червня. Про сумні перспективи для нинішньої російського держави та особисто її фюрера В.В. Путіна я писав кілька днів тому тут: http://pavlopraviy.blogspot.com/2015/06/blog-post_23.html
І от перші результати рішень «сильних світу цього». Буквально наступного дня після того, як представники найбільших транснаціональних корпорацій, банків, медіа-імперій та інвестиційних фондів роз’їхалися з Австрії, до Росії прийшло попередження щодо виконань рішень Міжнародного арбітражного Суду в Гаазі щодо виплат компенсацій на користь мінори тарних акціонерів компанії в сумі близько 2 мільярдів доларів.
Як завжди, Путін «нє внял». Більше того, у притаманній путінській камарильї хамські манері офіційна влада Росії заговорила про невизнання Гаагського Суду як такого взагалі. Сподівалися, що «гнилий Захід», наляканий посмішками російських «Іскандерів» не посміють? Посміли.
Перший надріз на шкурі російського ведмедя зробила Бельгія, заявивши про арешт майна, яке належить державі Російська Федерація. І це, саме – Бельгія. Це – сигнал. В Бельгії знаходиться штаб-квартира НАТО. В Бельгії розташований Європарламент.
Сьогодні до арешту російських активів долучилася Франція. Процес пішов. Російського ведмедя зараз поки що лише свіжують, тобто обдирають шкуру з тушки. І вже зрозуміло: потужність цього звіра була оманливою – лахмата шерсть створювала ілюзію сильних м’язів та товстого шару жиру. Натомість виявляється, ведмедик насправді доволі кістлявий, що підтверджує скандал в Італії, який став топ-новиною всієї світової преси. Російська Федерація не може розплатитися з фірмами, які будували для неї павільйон на виставці «Експо» в Мілані. Ціна питання є досить смішною: лише один(!) мільйон євро.
Скандал цей, вкупі з діями судових приставів у Бельгії та Франції (далі – всюди) за великим рахунком є катастрофою. Бо навіть для тих компаній та фірм, котрі ще мали ілюзії щодо роботи в Росії й з Росією це є сигнал, що не потребує перекладу: путінський режим в якості партнера небезпечний.
А попереду нічого гарного. Попереду – виконання рішень того ж таки Гаагського Суду щодо повернення акціонерам ЮКОСу ще 50 мільярдів доларів. Плюс нещодавно офіційно відкритий шлях до позовів Україною (як державою, так українськими компаніями й приватними особами) стосовно компенсації втрат від анексії Криму та війни на Донбасі. Лише «віджаті» у українських власників активи на півострові «потягнуть» не на один мільярд вічнозелених американських папірців.
Про відчайдушне становище режиму Путіна свідчить безпрецедентний крок, на який він змушений був піти – передача в довгострокову оренду Китаю величезних площ у Сибіру. Оцініть: 150 тисяч гектарів сільськогосподарської землі віддано (читай продано) за сміховинну ціну – 250 рублів на рік за один га. Це ціна пляшки горілки.
Путін продешевив? Гадаю, не в грошах тут справа. Владіміру Владіміровічу конче необхідно було «підмазати» китайських «партнерів», аби виправдати сподівання, що на тлі економічних санкції Заходу «Китай нам поможет».
Але цим сподіванням, очевидно, прийшов кінець. Днями (і знов таки після Бильдербергської конференції) російські чиновники, зітхнувши, змушені були визнати, що хитрі азійські товариші їх просто «кинули» і жодних кредитів та інвестицій від Китаю чекати не слід. Китай фактично приєднався до міжнародних санкцій.
А ось це вже цікаво. Китайці – народ мудрий і терплячий. Вони мислять категоріями десятиріч і сторіч. І якщо вони вирішили, що час настав…
Ні, китайці офіційно не приєднаються до санкцій. Вони не братимуть участь в обдиранні шкури ведмедя. Вони подаватимуть ножі й попутно ще вихоплюватимуть з-під рук різників шматочки – дешевий газ, лісові концесії в Сибіру, тощо. Але можемо не сумніватися: після того, як шкуру буде спущено і почнуть розчиняти саму тушку, Піднебесна першою стане в чергу за своїм шматком.
Чи усвідомлюють у Москві, що настає катастрофа? Як показала практика, В.В. Путін не відрізняється розумовими здібностями. Досі він діяв за принципом «сила є розум не потрібен». Досі він не може повірити, не усвідомлює, що сили якраз вже й немає. Погрожувати «Іскандерами»? Кому? У транснаціональних корпорацій, які «геніальна» політика Путіна кінцево «дістала»? Але при тому, що компанії (а не уряди) є реальними володарями світу, вони не мають кордонів і столиць. Нема куди запускати «Іскандери». Та й більш ніж 500 мільярдів доларів російської еліти, які зберігаються в тих самих корпораціях та банках не додають московському ареопагу ентузіазму в боротьбі з Заходом, дії якого свідчать, що махання Кремлем ядерним дрючком нікого вже не лякає.
Якщо Путін цього не розуміє – це прекрасно усвідомлюють інші. Тут – пряма паралель з долею всеросійського імператора Павла І, який вирішив приєднатися до Континентальної блокади Наполеоном Англії й заборонив російським поміщикам продавати до Лондона свою пшеницю. В результаті через два с половиною місяці імператора прикінчила в його власній спальні його ж гвардійська охорона. Удар у скроню золотою табакеркою запізніло пояснив нерозумному імператору, що йти проти економічних інтересів своєї та закордонних еліт – смерті подібно. Долар, рубль, фунт стердінгів, юань - сильніші за "Ісканедари".
Чи прикінчать Путіна? Не обов’язково. Можливо зараз, саме в ці хвилини у Москві зібралося тісне коло, яке радиться як створити ситуацію «я устал и ухожу» вдруге у новітній російській історії. Що-що, але інтриги, зрада та обман – улюблена зброя в московських інтригах за всіх чачів та всіх царів.
І ось вже один з найближчих друзів Путіна – Олексій Кудрін на економічному форумі, що відкрився сьогодні, пропонує… Дострокові президентські вибори.
Ні Боже ж мій, звичайно, це не проти Путіна! Йому так і пояснюють: це заради Вас же, пане президенте, ви переможете за схемою Назарбаєва. Тріумфально.
Проте чи дійсно цю схему буде увімкнено? Може, тут іншу схему задіяно? Може Владімір Владіміровіч за планом і не має брати участі у тих виборах з дуже поважної причини? Щось останнім часом багато говорять і пишуть про хворобу кремлівського мачо, про прокляття афонських старців; про те, що це літо – останнє для нього… Готують народ до неминучого?
Запасаємося поп-корном і слідкуємо що то буде: «я устал» чи золота табакерка у волохатій руці нового Платона Зубова? І молимося, щоб в останніх своїх конвульсіях приречений режим кремлівського недофюрера не наробив ще більшої біди…

З великим народно-політологічним
вітанням,

ПАВЛО  ПРАВИЙ

Комментариев нет:

Отправить комментарий