Общее·количество·просмотров·страницы

четверг, 13 августа 2015 г.

Путін: золота табакерка Зубова чи пожиттєвє царствування?

Вчора на очі потрапила цікава стаття російського політолога Андрія Піонтковського про те, що Путіна його оточення «зливає» і йому залишилося кілька тижнів. Прогнозами про скоре падіння російського недофюрера останніми місяцями переповнено стрічки Інтернету. Але ось питання: наскільки ті прогнози мають право на існування? Наскільки можливий в Росії «палацовий переворот»?




Ваш покірний слуга – всього лише скромний письменник і до висот Піонтковського, Белковського та інших крутих політологів не піднявся і напевне не підніметься. Однак дозвольте поглянути на проблему зі свого сідала.
Отже можна погодитися з тим, що авантюрна бездумна політика Путіна загнала Росію, і що найголовніше – її економічну та політичну еліту у глухий кут, з якого за нинішніми «розкладами» вибратися неможливо. Ескалація конфлікту на Донбасі веде до економічного краху Росії й багатомільярдних втрат російської олігархії. Відступ з Донбасу наносить непоправний удар по особистому режиму Путіна і на це він не піде. Як зазначає Піонтковський:
На підставі цього політолог робить висновок, що Путіна скоро приберуть і йому начебто вже знайшли заміну – нинішнього голову Адміністрації Президента Сергія Іванова.
Але виникає питання: як має відбутися ця «заміна»? Ясно, що в Росії шлях імпічменту неможливий. Революції тамтешня плутократія боїться більше, ніж ісламський фундаменталіст сала. Залишається два варіанти: усунення за методом «Я устал» і… фізичне.
Проте навряд чи ми побачимо чергове звернення Президента до російського народу «Я устал и хочу от дохнуть». Якщо у російської еліти й був такий план, то час його реалізації сплив. Це було можливим ще півроку тому. Зараз – ні.
Справа в тому, що процес створення трибуналу по «Боїнгу», а також справа Литвиненка Заходом запущено і зупинити її напевне вже не можна. Уявімо собі, що Путіна викинули з Кремля і відправили на заслужений відпочинок в один з його палаців. Але ж міжнародне співтовариство все одно вимагатиме його видачі. Більше того: якщо перебуваючи у статусі глави держави Путін гарантований від цього, то коли він стане приватною особою, спадкоємці будуть змушені його видати, як була змушена видати Мілошевича влада Сербії.
Але ж Путін – то лише верхівка великої купи. Не він один приймав рішення на постачання озброєння бойовикам на Донбас, не він один спрямовував туди «відпускників» з яких формувалися екіпажі «куплених у воєнторзі» комплексів «Бук-М». Падіння Путіна означатиме падіння Шойгу. І начальника Генерального штабу РФ. І заступників того начальника. І директора ФСБ. Путін знає все про всіх, хто, де, коли і як скоював злочини. В разі його видачі трибуналу він потягне за собою чимало спільників.
Відтак, той самий Шойгу зубами захищатиме свого боса. І Бортніков – теж. Не тому що вірні, а – рятуючи свої шкури. Нікому не хочеться сісти на поліровану дерев’яну лаву разом з босом. Путін пов’язав їх усіх кров’ю, спільною відповідальністю. Геніального в цьому немає нічого – це об’єктивна реальність, інакше в системі, що її вибудовано в Росії бути не може. Це як висипати пшеницю з мішка – повільно сип, або швидко; все гамузом, або порціями, - висипане зерно все одно створює купу у вигляді конуса. Закони фізики такі.
Тому я би не погодився з паралеллю, яку знайшов Піонтковський:
«Помните, как Хрущев потерпел поражение в кубинском кризисе? Он вынужден был отступить, после чего дни его власти были сочтены. Как говорят в уголовном мире: "Опущенный пахан - уже не пахан". Для истеблишмента наименьшее зло - отступить, расстаться с Путиным и наладить какие-то отношения мирного сосуществования с Западом» (там само).
Російський політолог мав на увазі Карибську кризу і кризу на Донбасі, тобто Путін «злетить» з посади після відступу з Донбасу так само, як Хрущов після відступу з Куби. Але.
Але в СРСР була інша політична система. Там був хоч і брудний, але більш-менш легітимний шлях зняття Генсека – через рішення колективного органу – Політбюро. Зараз в Росії політбюро немає. Добровільно Путін не піде і його щосили захищатимуть силовики. В цьому варіанті смішно сподіватися на те, що олігархи-мільярдери, які потерпають від санкцій,  щось зможуть зробити - вплив і сили не ті.
Залишається один варіант, який, в принципі, влаштував би більшість заколотників – фізичне усунення «пахана». В історії Росії це не вперше коли «царя-батюшку» вхоплять «гемороїдальні коліки» у вигляді виделки в руках гвардійського офіцера, як у випадку з Петром ІІІ, або «апоплексичний удар», який чомусь був дуже схожий на золоту тютюнницю в руках Платона Зубова. В принципі, й Сталіну «допомогли» померти…
Цілком можливим є й варіант, коли схоплений заколотниками Путін спочатку пробелькоче перед телекамерою «Я устал, я болен», і одразу його вхопить дядько Кондратій. Але смерть його – єдиний вихід, якщо змова існує.
В такому разі московському істеблішменту потрібно буде усунути мінімальну кількість свідків, аби всі (в т.ч. й Захід) зробили вигляд, що «все гаразд» і подальші розслідування, трибунали, ect. було спущено «на гальмах», особливо якщо з Донбасу швидко й непомітно зникнуть російські військові, а бойовики раптом виявлять, що стріляти з гармат і танків нічим, а тушонка закінчилася ще вчора.
Захід зробить вигляд, що генерал-полковник Лєнцов зі своїм штабом усім привидівся, а російські спецназівці, що перебувають в українському СІЗО – дійсно заблукали. І Україна не буде проти, головне вирішити проблему фейкових ДНР-ЛНР.
Якщо якісь питання і виникнуть, то все можна буде списати на волюнтариські рішення Путіна і злочинні накази Шойгу, котрий – біда яка – застрелився, не витримавши смерті улюбленого вождя. Знав правду начальник Генштабу, але він теж помер. Від нежиті.
І директор ФСБ Бортніков битиме себе у груди й переконуватиме що нічого не знав, участі у неподобствах не брав і людей на Донбас не посилав. І міністр іноземних справ Лавров з такою самою кислою пикою зітхатиме: я лише передавав рішення Путіна і його позицію, а хто там в тих танках їздив і хто з «Буків» стріляв – не знаю. Я взагалі в армії не служив.
Хто з них?

Отже, в ситуації, що склалася, нагла смерть карликового фюрера від інфаркту або жорстокої діареї влаштувала б майже всіх. За умови таємної капітуляції, що її підпише наступник. Але. Ох вже це «але»…
Чи вистачить у оточення Путіна сміливості, нарваності, рішучості на для цього можливості й достатню мотивацію? Адже ризик смертельний – іти проти Путіна і Шойгу, котрі не настільки ідіоти, аби не розуміти подібних ризиків. Плюс не треба забувати про «розкрученість» фюрера серед народу, вірніше, серед тієї субстанції, яку декотрі українські політики називали «біомасою». Адже цілком може знайтися якийсь напівбожевільний нацист, котрий може підняти ту біомасу, репетуючи «царя-надьожу убили!» До речі, приходом до влади нацистів замість Путіна Захід якраз і лякають. Плюс питання наявності гарантій з боку Заходу…
Якщо чесно – не маю відповіді на ці питання. Дуже хотілося б вірити, але…
Але на думку спадає історія, яку почув… Не важливо де і від кого. Коли Путін виграв вибори вдруге і після інавгурації прибув до своєї Адміністрації, там вже були вишикувані усі вищі сановники царства і кожен, під час проходження Путіна зобов’язаний був цілувати йому руку.
Чи здатні вони?..
Не знаю чи правда це, чи байка, але основна проблема саме отут: наскільки російський державний істеблішмент погруз у холуйстві? Наскільки інстинкт самозбереження цих людей і страх за непосильно нажиті мільйони у закордонних банках переважать страх перед Путіним і системою, що його підтримує. Наскільки ота купа зерна стабільна? Адже якщо брати зерно збоку – вона меншатиме, але форми конусу не втрачатиме. А от коли вдарити лопатою по самій верхівці…
А ви як вважаєте, друзі? Станеться? Адже всі вони мають ще один варіант - пожиттєве царствування людини, яка ніколи їх не дасть образити. Якщо, звісно, регулярно цілувати йому руку, або ще радикальніше...

Зі щирим політологічним вітанням,

ПАВЛО  ПРАВИЙ

2 комментария:

  1. Как всегда, хорошо написано, Павел
    Я думаю, что Путин кончить очень плохо, его кончат его же подельники, а потом всех собак повесят на покойника.

    ОтветитьУдалить
  2. Хоронят его давно. Дождаться бы.

    ОтветитьУдалить