Общее·количество·просмотров·страницы

вторник, 1 сентября 2015 г.

Кидок гранати як "кердик" України

Те, що сталося біля Верховній Раді України, може означати початок кінця України як держави. Тепер вже, напевне, назавжди.
Додам свої 5 копійок, як розумію цю ситуацію. Дуже сподіваюся, що розумію неправильно...




Зараз у ВРУ паралельно зі знищенням коаліції відбувається політичне забезпечення нового витка агресії Москви на Донбасі. Путін робить все, аби вбити клин між Україною та ЄС аби уникнути трибуналу. Якщо через провал до змін в Конституцію, які узгоджено з ЄС та США останні оголосять про припинення військово-технічної та фінансової допомоги, це буде перемогою Путіна, бо далі проторпедується і створення Трибуналу.
Але головним є невеличкий бонус для недобитків Януковича: якщо коаліція припинить існування, а все до того йде (Медведчук з Тимошенко, а також люди Садового і Ляшка постараються), то на місцевих виборах Опоблок й інші реваншисти матимуть шанс здобути більшість у місцевих радах.
Якщо це станеться, то на низовому рівні буде заблоковано всі реформи, що їх намагатиметься здійснювати влада. Більше того, маючи більшість на місцях, антиукраїнські сили почнуть розхитувати ситуацію на розкол України. Гарантовано піднімуть голови різні «народні республіки», яким минуло річ добряче прищемили пальці.
Як наслідок, враховуючи розпад коаліції, ми можемо отримати ситуацію дострокових парламентських виборів, котрі, через дискредитацію нинішньої влади виграє таємна коаліція з БЮТ та осколків ПР. Не лише під місцеві вибори створено кілька політичних проектів, за якими ховаються пики старих кадрів Кучми та Януковича: «Сильна Україна» Тігіпка, «Партія Розвитку України» Льовочкіна, «Опозиційний блок» Бойко чекають реваншу. Але успіх реформ в Україні можуть їх поховати. Тому вони робитимуть все, аби спровокувати вибори достроково.
Якщо це вийде і вони прорвуться до парламенту, ми не встигнемо охнути, як буде створено не де-юре – де-факто нова «ширка», до якої також увійдуть «Батьківщина», «Самопоміч» та «Радикальна партія». Їм навіть не треба буде об’єднуватися, хтось може грати й роль непримиримих ворогів, але у потрібний момент для прийняття ключових законів – додавати свої голоси.
В такому разі команду Порошенка чекає те, що відбулося з Саакашвілі у Грузії. От лише Україну як державу грузинський сценарій омине. У нас буде набагато гірше. Добре, якщо все завершиться встановленням на десятиріччя прокремлівської влади, яка триматиме Україну в жорсткому зчепленні з Москвою й – у злиднях. Це якщо Путіну вдасться таки втиснути окуповані райони Донбасу назад в Україну на правах особливих територій.
Порошенко ті наміри розгадав, тому його план передбачає амністію, але лише тим, хто не коїв і не керував злочинами, отже і вождям бойовиків до влади – зась. А от якщо в Україні станеться переворот, то ми з подивом побачимо Захарченка з Плотницьким та ще пару десятків потвор в українські владі. І не переймайтеся з числа тих, хто зараз звинувачує Президента у намірі посадити Захарченка у Верховну раду, знайдуться ті, що пояснять «електорату» чому тепер, коли влада помінялася, це вже не злочин і зрада, а – благо. Дехто вміє молитовно скласти руки й, підвівши погляд до неба, промовити: «любі мої…»
Але може і взагалі статися і розкол України. Цей сценарій для Москви менш прийнятний, бо їй потрібен контроль над всією Україною, проте якщо Путіну через щось не вдасться перший варіант… Отоді й побачимо нові «республіки», а далі й «Новоросію». І не факт, що на чолі деяких з тих республік не буде когось з відомих нам героїчних комбатів або волонтерів…
Найнеприємніше, що в результаті реалізації обох сценаріїв від України майже гарантовано відвернеться Захід. Розчарування буде таким сильним, що ми вже ніколи, принаймні не в цьому сторіччі зможемо сподіватися на якусь підтримку звідти.
І дійсно: навіщо було сваритися з Росією, втрачати ринки збуту, витрачатися на гонку озброєнь, ризикувати Третьою світовою війною, якщо українці не спромоглися на консолідацію й реформи і самі віддалися Путіну, як стара діва першому стрічному пройдисвітові?
Саме для цього затівалися ровокації під Верховною Радою. Так, гранату від психічно неврівноваженого "ветерана" ніхто не чекав і на неї не розраховува. Розраховувли як завжди - трохи пошарпатися й трохи побити міліцію, аби вчергове показати Заходу неспроможність діючої влади забезпечити мінімальну стабільність в країні. Для декого чим гірша ситуація тим краще.
Тепер вже ясно, що йде велика пертрубація не лише у парламенті й чим це ве закінчиться - одному Вишньому відомо. Але точно не позитивом для країни. Боюся, що ми надалі спостерігатимемо як антиукраїнські сили, підтримувані псевдо патріотами у зотлілих від довгого носіння вишиванках демонтують залишки легітимнності нинішньої влади.
Ні, кінцевевого її падіння зараз ніхто не бажає. Бажають дострокових виборів. З перемогою сил, які умовно назвемо "Антимайданом". Якщо це станеться - нам, образно кажучи - труба...
Що можемо ми, прості українці? Боюся, що вже мало що. Ми можемо подякувати собі за те, що слухалися московських агентів впливу, які розкрутили в країні істерію «всьопропальщини» та «всьозливальщини». Якби ми були мудріші й посилали за відомою адресою численних ольгінських тролів, які шурують у соціальних мережах, бойкотували телеканали Фірташа-Тігіпко-Льовочкіна-Коломойського; якби ми ігнорували потуги «гасконців» - анти державницькі сили не наважилися б на те, що роблять зараз.
Ми, панове, власними бездумними діями дали добро на путч. Так, те, що зараз відбувається навколо Верховної раді ніяк інакше як політичним переворотом, путчем не назвеш. А ми по тупості своїй радіємо: «шоколадну владу скидають», забувши, що Порошенко – лише частина великої команди, до якої входять і Тука, і Яресько, і Саакашвілі, і Абромявічус… Не бачучи (вірніше, не бажаючи бачити) як повільно, зі скрипом, за шаленого спротиву й часто – саботажу просуваються реформи. Владу ненавидіти модно, престижно й легко. Це наш український національний вид спорту, який використовують у своїх цілях різні прохіндеї від політики.
В результаті - ота граната. Її не могло не бути. Рано або пізно подібне мало статися, адже спровокований кремлівською агентурою, платними "тролями" вітчизняного розливу та звичайними любителями попроклинати владу, градус ненависті, злості, відчаю просто зашкалив. То не Ігор Гуменюк, боєць добровольчого батальйону "Січ" і член ВО "Свобода" кинув гранату у своїх бойових побратимів. То ми всі загалом підірвали власну країну.
Отож, випийте сто грамів за упокой незалежністі України, яка зараз фактично починає конати і розслабтеся: кремлівський альфа-самець, потираючи ручки, вже збирає чемодани і тихо (ще поки що тихо) мліючи від щастя у службових кабінетах та на кухнях хлебчуть коньки ті, хто другий рік його чекає…
Скоро ми з подивом побачимо багатьох знаних «українських патріотів-революціонерів» в одних лавах з наймахровішими путінолюбами. І згадаємо попередження про те, що московська агентура дуже полюбляє махати червоно-чорними та жовто-блакитними прапорами. Так само, як ледь не в кожного ольгінського троля «аватарка» виконана у синьо-жовтих кольорах.
Дуже сумно, що ми виявилися особами, яких звуть так само, як самця сьомги у шлюбному наряді…
Дай боже, щоб я помилявся. Сам буду неймовірно щасливий, якщо все це виявиться лише плодом моєї хворої фантазії. А поки що маю дуже негарні передчуття.

Накочується депресія… 

ПАВЛО  ПРАВИЙ

2 комментария:

  1. Нууууу... багато у чому мені Порошенко подобається, він талановита людина і дипломат... але треба йому було не тільки волонтерів запрошувати до співпраці, а й колишніх майданівців. Я про Тягнибока конкретно. Не знаю, що штовхнуло Тягнибока на такий крок, як той мітинг... Але є кадри від Укропу - футболки і 50 гривень всім, хто в чергу стане... то може то укропівці і вибухи проплачують, чому ні? А Аваков міг просто здійснити перевірку особистих речей всіх присутніх там на площі... Не знаю... пам'ятаю, як вмовляв Тягнибок людей на Майдані: тільки разом ми сила, тільки мирний протест... бо янукович, то півбіди... проженем його і залишимося сам-на-сам з путіним... І ЩО - ЗАБУЛИ ВЖЕ ПРО ЄДНІСТЬ? Швидко. Ну, подяка всим журналюгам, всим, хто оцю зраду розганяв - кожна дурочка соплива про зраду патякала і тиліпала зачіскою в ефірі... не знаю, що за світ такий, що не можуть люди жити, аби на камеру не покрасуватись... Я осьо сиджу в сливах і рада, аби мене і не знав ніхто. Ну, а людей, бачте - захопило це! - щоб бути в центрі уваги, щоб лайки ставили... ТЬХУ, якась дитяча гра без виграшу. Просто гонка. Хто за грішми, хто за лайками. Забули Бога. Давно забули. За те і страждаєм.. . . .

    ОтветитьУдалить
  2. Не варто піддаватися емоціям, коли робиш прогноз, інакше вийде нікчемна здогадка, не варта уваги серйозної публіки!

    ОтветитьУдалить