Общее·количество·просмотров·страницы

воскресенье, 22 ноября 2015 г.

"И в воздух чепчики бросали..." (с)

Дуже заздрю тим, хто має однозначні відповіді на непрості запитання. Ви просто молодчинки. Іноді навіть Ісус коливався й не знав до якого рішення пристати. Вам же все зрозуміло і відомо. Як товаришу Сталіну: вперед, без роздумів і коливань. Хто коливається - ворог народу. Того вішати без суду й слідства (рецепт перемоги видатного патріота Миколи Коханівського).
В мене аж мороз по шкірі від такої впевненості.


Тепер по суті. З питання вчорашньої акції із знеструмлення Криму. Гарно це чи погано,передусім для України. Не з точки зору задоволення революційної душеньки окремих українських патріотів, а з точки зору інтересів України як держави, що бореться зраз за власну незалежність і територіальну цілісність. Без образ.
Вчора багато друзів з цього приводу кричали потужне російське «ура» й кидали в повітря чепчики. Це було так заразно, що я теж ледве не кинувся надвір, зриваючи з голови мій улюблений нічний ковпак і не «грянув» потрійне «ура», лякаючи одиноких перехожих.
Але давайте сьогодні, вже на тверезу голову подумаємо і відповімо на просте питання: які позитивні та негативні наслідки для нас з вами принесло це дєйство. Зразу попереджую: попри мою схильність до обережного оптимізму, цього разу його буде обмаль. І я дуже хочу, щоб ці мої апокаліптичні прогнози виявилися помилковою тривогою.
З позитиву іншого, аніж сумнівне «зате ми їм показали кузькіну маму» та «нехай знають» не бачу. Ну, не бачу! Доводи у стилі «хай солдати окупанта сидять у темряві» не приймаю. Сам не люблю окупантів. Можна сказати, ненавиджу. Але. Але виявилося, що окупанти якраз сиділи при світлі, та ще й посміювалися – потужні генератори, що їх завезли на півострів ще минулого року (якраз в розрахунку на такий наш крок) забезпечили не лише солдат окупантів, але й органи «державної влади» достатньою кількістю світла.
Більше того, дозволю собі звернути увагу на одну дуже цікаву обставину, про яку чомусь організатори радикального відключення Криму від електричного струму, суспільству анічичирк:
«Всі лікувальні заклади Криму забезпечені дизель-генераторними установками і паливом в очікуванні припинення електропостачання.
Про це заявив один з представників окупаційної адміністрації півострова Олександр Голенко.
«Всі лікарні, всі забезпечені стаціонари дизель-генераторними установками. І якщо в минулому році ми ставили наявні у нас генератори самостійно, то зараз вони повністю забезпечуються, обслуговуються і встановлюються професіоналами «Крименерго», – заявив «міністр» (http://vlada.io/uk/vlada_news/u-krimu-vzhe-zavezli-do-likarni-generatori-gotuyutsya-do-vidklyuchennya-svitla/).
Зауважимо деталь, яка може комусь не кинутися в око: встановлення тих генераторів (і не лише в лікарнях, як виявилося, банки, підприємства звязку та інші життєво необхідні для півострова установи також обладнані автономним електропостачанням) проводилося централізовано. Організовано. Більше того, в цей же період влада гауляйтера Аксьонова провела термінову конфіскацію генераторів у місцевих підприємців. Виходить, на акцію, подібну вчорашній, там чекали?
Коли ж було завезено ті злощасні генератори? Ще наприкінці жовтня. І тим, хто організував переможне позбавлення окупантів електрики про це знали.
Але це ще не все. Раптом виявилося, що не лише генераторами підстрахувалися окупанти. Виявилося, що в Криму давно працює китайське судно-кабелеукладач, яке готує «енергетичний міст» з Кубані. Коли почалися роботи? З 15 жовтня.
«Першу чергу енергомоста в Крим планується здати в екплуатацію в грудні поточного року» (http://www.depo.ua/ukr/life/v-krim-tihtsem-pribuli-kitaytsi-prokladati-energomist-v-16102015180000).
Правда, цікаво? Цікаво і те, що це судно вийшло з Китаю ще 1 вересня поточного року, за півмісяця до того, як кримські татари заявили про початок продуктової блокади Криму. Підкреслю: угоду на прокладання кабелю було укладено з китайцями не лише задовго до «енергетичної блокади», але й задовго до «продуктової»!
А от іще. З 15 жовтня китайці починають прокладення кабелю, і лише 16 жовтня координатор акції Лєнур Іслямов оголосив про початок «енергетичної блокади». Як це розуміти? Чесно скажу – не знаю. Єдине, що можу сказати: у подібний ланцюг збігів не вірю.
І ще. Очевидно, що тимчасове знеструмлення Криму жодної стратегічної вигоди для нас не несе. Скоро там пере форматуються на альтернативне постачання і в результаті ми отримаємо самі лише іміджеві втрати. А те, що кримчани тиждень посидять у темряві - з точки зору Путіна і Аксьонова - навіть корисно: ще більш Україну зненавидять. Сам Аксьонов - упевнений - жодних незручностей не відчуває, так само, як і його нукери.
Тепер ще одне. На нього також не звертають уваги. Чомусь. Ніхто не взяв на себе відповідальність за підрив опор ЛЕП. Лєнур Іслямов чесно сказав:  
«Це міг зробити хто завгодно. Це могли зробити диверсанти, які прийшли з Криму, або диверсанти, які тут перебувають, або це могли зробити патріоти України. Це міг зробити хто завгодно, але ми до цього стосунку не маємо. Ми будемо блокувати, тому що нам цікава участь у самому процесі блокування, а не в процесі підривів» (http://www.pravda.com.ua/news/2015/11/20/7089562/)
Особисто в мене викликає глибоке співчуття збіг інтересів пана Ілямова з диверсантами, що прийшли з Криму для підриву лінії електропередач. Віднесемо дії кримськотатарських активістів до занадто великого ентузіазму. Тим більше, що після зустрічі з Президентом, лідери татар Джамільов та Чубаров, здається зрозуміли, що погарячкували, про що й заявили публічно. Одначе все ж таки хотілося б знати хто «в реалі» спровокував ситуацію. І хто замовник…
Гаразд. Почуття морального задоволення від того, що зробили окупантам Криму капость, відіграло й відшуміло, мов молоде масандрівське вино. Тепер поглянемо на наслідки. А наслідки, друзі мої…
Вже вчора за результатами диверсії Москва повідомила про припинення відвантаження в Україну вугілля. Не поспішайте кидати у повітря чепчики. І з припинення торгівлі з агресором не поспішайте радіти. Якщо Москва щось робить – то лише нам на шкоду. За вікном – кінець листопада. За тиждень почнеться календарна зима. В Україні і без того відчувався гострий дефіцит вугілля. Тепер же під загрозою зупинки опинилися 7 теплових електростанцій.  Люди, які хоча б щось чули про вольти й ампери жахнуться. Іншим поясню.
Зупинка генеруючи потужностей такого калібру не призведе до віяльних відключень в Україні. Вона призведе до масштабного енергетичного колапсу. Вся енергосистема України просто піде псові під хвіст. Узимку.
Очевидно, що знеструмлення українською стороною Криму є чудовим приводом для Путіна в розпал опалювального сезону зірвати постачання енергоносіїв до України і тим самим або змусити нас піти на певні поступки (здогадайтеся з трьох разів які), або вступити у дуже непросту економічну та соціально-політичну смугу. До речі, ми навіть апелювати до міжнародної спільноти не зможемо, ібо – самі почали перші.
Швидко переукласти угоди з Австралією, Південною Африкою або іншими постачальниками не вийде – процес цей довгий і марудний. Плюс час на завантаження, шлях, розвантаження.  Доки вугілля з альтернативних джерел надійде, воно може допомогти приблизно так, як мертвому припарка з подорожника.
Ми, панове українці, не сидітимемо дві-три години на добу без світла. Тут набагато гірше все виглядає. А немає електрики – немає опалення. Немає електрики – стають хлібозаводи, АЗС, АТС, шахти, заводи і ресторани. Зупиняється робота торгівельних закладів, бо касові апарати не працюють.
Не хочу вас лякати, тому скажу м’яко: так до гуманітарної катастрофи недалеко. Особливо, якщо агентура Кремля щось іще в цьому напряму втне.
Політичні наслідки? Не сумніваюся, що як тільки в країні почнеться хаос або хоча б тривалі відключення електрики, з кущів виїде броньовичок, на який миттєво видереться пан Сергій Коба. А за ним пан Володимир Парасюк. Під лікті їх підтримуватимуть пан Микола Коханівський і пан Андрій Стемпицький. І «Батальйонне братство» підтягнеться – не маю. Сумнівів. І вуса пана Корчинського проб`ютья крізь обурений натовп, що вимагатиме відставки Уряду та Президента.
І вже нікому не буде цікаво, мало хто згадає, що починалося все з кількох протитанкових мін, які невідомі особи підірвали на опорах ЛЄП. Бо вже шаленітиме Майдан-3, може й не вельми людяний, зате гарно організований, фінансований і головне – озброєний.
А ви гадаєте, для чого Путин накопичує на Донбасі військові контингенти? І чи є збігом, що саме в день, коли трапилася наймасштабніша диверсія проти України, було оголошено про створення такого собі РПР – Революційного правого руху, мета якого - збройне повадення існуючої влади. Поцікавтеся, хто там рулить і згадайте чиї обличчя миготіли вчора на Чонгарі.
Третій Майдан, панове, Третій Майдан. Або – капітуляція перед Кремлем.
У січні 2014 року я вже прогнозував, що силове протистояння на Майдані розкручують заради війни і що «коктейлі Молотова» на Грушевського обов’язково переростуть у снаряди та міни повноцінної війни. На жаль, моє «вангування» справдилося. Молюся, щоб цього разу те, що ви прочитали так і залишилося не надто витонченим логічним парадоксом людини, яка не має всіх фактів для складення цілісної картини і тому – щасливо помиляється.
Але про всяк випадок…
Готуйте чепчики. Цього разу – кольору аквафреш.


ПАВЛО  ПРАВИЙ

Комментариев нет:

Отправить комментарий