Общее·количество·просмотров·страницы

среда, 22 июня 2016 г.

Хрещення, якого не було країни, якої ніколи не існувало

Року 2015 від Різдва Христова Президент України П.О. Порошенко, звісно ж, з найкращими намірами, якими вистелено дорогу відомо куди, видав указ. Відтепер кожного літа, а саме 28 липня ми відзначатимемо день пам’яті рівноапостольного князя Володимира Великого. А заразом, «ну, аби двічі не ходити»(с) і день хрещення Київської Русі святкуватимемо.
І цей указ, шановні колеги, є нашою національною ганьбою.



Давайте здамося одним, на перший погляд, дурним питанням: а звідки відомо, що хрещення Володимира особисто і люду київського сталося 988 року? А, так, це в «Повісті минулих літ» написано? Гаразд, а ще де?
І тут потрапляємо на величезний феномен: в жодній іноземній хроніці, повторюю, в ЖОДНІЙ факт хрещення велетенської держави, населення якої складало мінімум 5 мільйонів осіб, не зафіксовано. Навіть у візантійських літописах про це ані слова. Чому?
Тепер давайте спитаємо себе: а як взагалі так могло статися, що найбільша за територією та населенням країна Європи; країна, чия столиця стояла на перетині найпотужніших на той час транспортних коридорів, як зараз прийнято висловлюватися; Київ, котрий, за свідченнями іноземних джерел входив у трійку (разом з Костянтинополем та Кордовою) найбільших, найбагатших і найкрасивіших міст цивілізованого світу – охрещено ледь не останніми в Європі?
Нам розповідають, як князь Володимир посилав делегацію бояр у різні країни, подивитися яка віра найкраща. Виходить, ані Володимир Великий, ані його бояри, ані купці київські, не кажучи вже про звичайний люд, ніколи не бачили й не чули про службу християнську, про іслам, про юдаїзм…
Як могло таке статися, якщо в Києві здавна жили потужні общини юдеїв, поляків, греків, болгар, франків, моравшан?
Оповідання про те, як бояри Володимира, приїхавши до Царгорода, витріщилися на стіни та бані місцевих церков, мов папуаси XVII сторіччя на скляні буси та дзеркальця – це величезна образа і наших пращурів, і нас самих, шановні українці.
Звідки відомо, що наші предки були дикими язичниками? Що наприкінці Х-го сторіччя, коли вже давно охрестилися далека Англія і навіть Ісландія, про яку апостоли Христа навіть не чули ніколи, а величний Київ усе ще вклонявся різьбленим колодам липовим?
Володимир Великий. Якщо вірити фашистам від історії, він
до 30 років не вмів писати та читати і лише з приходом із Греції монахів
долучився до культури і навіть рахувати на пальцях навчився. Так
в підручниках шкільних і пишуть...

Нам розповідають, що плем’я русів та його вожді з роду Рюриковичів були варягами. Зі Швеції припливли в наші землі, та підкорили Київ й околишні землі. Звідки нам це відомо? З «Повісті минулих літ». І ми слухняно ковтаємо цю маячню, хоча самі шведи давно вже визнали: ніякого племені русів у Швеції отродяся не було. І в Норвегії – теж. І на острові Рюгенд жили не руси, а – РУГИ, нащадки датських вікінгів та місцевих слов’ян.
Гаразд, давайте погодимося з нашими академіками, котрі десятиріччями вішають нам на вуха макаронні вироби з неякісного борошна. Давайте на хвилину уявімо собі, що все так і було, як нам написали великі московські історики: Рюрик, Олег, Ігор, Ольга, Святослав – всі вони з роду варязького, із Скандинавії до нас у Київ причвалали.
Тоді питання до всіх академіків і професорів: якої віри вони були? Якщо вони перебували во язичництві, яким богам мали вклонятися? І у відповідь чуємо маячню, що її на вуха не натягнеш навіть в якості макаронів.
Виявляється, що руси вірили у Перуна, Волоса, Макош, Стрибога. Да чому, якщо вони варяги?! Скандинави мусили вклонятися Одіну, Тору, Бальдру, Відару. Ними й клястися мали, укладаючи договори з візантійцями. А замість того що ми бачимо?
Ми бачимо, шановні колеги, тотальну фальсифікацію нашої історії. Почалася вона навіть не з часів Катерини ІІ, яка оригінал «Повісті минулих літ» спалила в каміні зі словами «Надобно лишить их (тобто українців та білорусів) их исторической памяти ненужной»(с). Почалося все ще з часів (не бийте мене капцем, не треба, ібо велич цієї людини також дута, фальсифікована) Ярослава Мудрого.
Так, саме з Ярослава, якого підлабузники-літописці, обсипані золотом та сріблом, назвали «Мудрим», цього носатого кульгавого типа з підступними бігаючими оченятами. Убивці власного батька та трьох братів, котрий за допомогою грецьких батюшок та грецького золота по трупах видерся на великокняжий трон.
Саме він замовив монахам з тоді ще крихітного і невідомо нічим, окрім того, що був він шпигунським гніздом грецьких монахів-ісіхастів – написати літопис в якому б його було змальовано як мудрого і справедливого правителя, а убивство Бориса та Гліба, братів його, списати на іншого брата, ЗАКОННОГО спадкоємця трону Святополка, котрого теж зарізав Ярослав.
І грецькі монахи були раді старатися. Звісно, в обмін та певні послуги з боку князя. Так на Русі з’явився перший грецький митрополит, що прибув з Царгорода з цілим обозом Біблій та православних хрестиків – Феопемпт. І одразу заходився переосвячувати храми: Десятинну церкву, Святу Софію Київську …
Але навіть те, що понаписували Нікон, Нестор, а потім, вже за командою ще одного «великого» князя – Володимира ІІ Мономаха ПЕРЕПИСАВ «на вимогу дня» ігумен Видубецького монастиря Сильвестр, не можна було показувати люду. Тоді й запалав камін у покоях німецької шпигунки Софії Августи Фредеріки Ангальт-Цербст-Дорнбурґ, більш відомої світу як імператриця Катерина ІІ.
А в пізніші части міфи про історію нашого народу лише розвивали та укріплювали. З політичних мотивів. Москві, яка жадала загарбання сусідніх земель і для цього оголосила себе правонаступницею Візантійської імперії, дуже потрібен головний міф – про хрещення Русі від Костянтинополя…
Те, що понаписували Мілер, Шльоцер, Соловйов, Рибаков, Мавродин, Фроянов, Толочко про минуле нашого народу, це навіть не фашизм – це нацизм у чистому вигляді. І волають вони  несамовито: «Не дамо переписати історію!». Про те, як вошиві бородаті дикі язичники, що не вміли читати, писати та рахувати молилися пенькам, болотам та колодам липовим…
Вони навіть назву країни наших пращурів вкрали. Бо ніколи не снувало держави «Київська Русь». А була єдина і неповторна РУСЬ до якої землі московітів – ЗАЛІСЬКА УКРАЙНА не мали жодного стосунку.
Та що там минулі роки! З літа 2014 від Різдва Христового, відколи Москва розпочала проти України неоголошену війну вже й «Київська Русь» потрапила під заборону. Відтепер історикам писати, а вчителям розповідати у школах «вєлєно», що було якесь «Древнерусское государство» з центром у Новгороді, яке поширилося на землі майбутньої Московії, а вже пізніше ПРИЄДНАЛО до себе Київ!
Історія від Путіна і Толочка. Русі не було. І навіть
"Київської Русі" теж не було. Було "Древнеруское государтсво.
Зверніть увагу на мапу ліворуч. 862 рік. В "Древнерусское государствозі столицею в Новгороді входять мурома, чудь та мордва, але не входять поляни, деревляни, сіверяни. НЕ входять Києв і Смоленськ.
Зрозуміло тепер, де початок Русі? Саме оцю цсторію нам
заборонено переписувати. 

Не вірите? Зайдіть на сторінку російської Вікіпедії «Киевская Русь» і подивіться, куди вас відправлять. І на мапу «Расширение территории Древнерусского государства в IX—X веках под властью династии Рюриковичей» подивіться уважно.
Чи винен Петро Порошенко, що підписав той указ? Ні, не винен, бо його вчили саме ТАКІЙ історії. Чи винні чиновники з Адміністрації президента, які готували той указ? Їх теж вчили саме ТАКІЙ історії.
Але скажіть, хто винен в тому, що українською академічною історичною наукою керує затятий українофоб? Хто винен в тому, що досі на посаді директора Інституту історії НАН України перебуває Петро Петрович Толочко, відомий душитель всього прогресивного і патріотичного в українській науці, людина яка не вилазить з Москви?
Знайомтеся, академік П.П. Толочко, кавалер трьох орденів
Ярослава Мудрого. Колишній лідер Партії політики Путіна. Головний
історик незалежної України, яка зараз захищається від путінської
агресії. Саме він пише про те, як Володимир хрестив дику Русь та гнобить усе прогресивне в українській історичній науці.

Невже нікого не обходить, що ЧИНОВНИК, від якої залежить не лише стратегічні напрямки дослідження історії, але й те, за якими підручниками вчитимуться наші школярі та студенти -  майбутні чиновники та президенти – колишній член Партії політики Путіна, а після того як вона згинула, перейшов в коло відвертого «русскомирца» Василя Волги?
П.П. Толочко та його син створили в українській історичній науці справжню мафію, з якою не бажають зв’язуватися професори і навіть академіки, не кажучи вже про звичайних науковців. Особливо після влаштованої ними розправи над професором Н.М. Нікітенко та колективом вчених, що досліджували Св. Софію Київську.
Навіть видавці не хочуть іти на конфлікт с панами П.П. Толочко, А.П. Толочко, О.П. Моця та інші великі патріотами України неілюстрованими. Тому досі тиснуть книги про «Київську Русь» та .
Отож ми й надалі приречені читати книги про те, як Володимир Великий хрестив диких неписьменних язичників останніми в Європі; як з Царгорода прийшла в Русь після хрещення культура та наука. Комплекс меншовартості виховуватимемо самі в собі.

P.S. На правах реклами, ви вже вибачайте – нікуди без неї, проклятущої.
Допоможіть видати гарну книгу, в якій викладається версія ЗОВСІМ ІНШОЇ нашої історії. Будемо вдячні спонсорам.
А, може, ви схочете придбати й другу книгу з циклу про давню Русь? Там багато чого є такого, над чим варто замислитися.
Деталі передплати книги «Святослав, каган русів. Убитий та оббреханий»
та придбання книги «Владимир. Крещение ложью» за посиланням.


ПАВЛО  ПРАВИЙ

5 комментариев:

  1. Літописець використав міфосюжети при описі хрещення Русі Володимиром, тому це дійство є вигаданим, як і первісний літопис. З цього приводу колись написав таку статтю:
    https://svit.in.ua/stat/st52.htm

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Саме так шановний. Та куди подівся стародавний руський календар, який на час так званого Хрещеня Русі налічува десь 5506 або чуток далі рік.

      Удалить
  2. Якось би кави попити та до М.Стріхи зайти, поговорити на цю тему...

    ОтветитьУдалить
  3. Так уже й усі були охрещені? Офіційно Русь прийнято вважати християнською з 988 року. Ірландія - скандинавська країна, охрещено 1000 року. І це врахувуючи те, що християнство для Руси 988 року аж ніяк не було новою релігією. Той самий літопис, котрого ви так боїтеся, і котрий дійсно дуже понівечений, але все одно зберігає якісь зернинки істини, подає легенду про святого Андрія Первозваного. Це означає, що до Христової віри багато хто з наших пращурів навернувся вже з початку нової ери. А те що Апостол Андрій бачив у Новгороді "дивнії обичаї" свідчить про напружені стосунки Руси з Північчю (тоді ще навіть не Московією) вже у ХІІ столітті. А історія Бориса й Гліба в літописі дійсно подана в занадто "канонічній" формі. Не було би про що сперечатись, коли б Нестор не став ідеалізувати Бориса, а подав би дісну картину того часу. Судити літописця не стану, адже він мав завдання написати житіє. Інше питання: чи варто сприймати за незаперечну історичну істину Сагу про Еймунда, адже це не історичний, а епічний твір, в основі якого - уславити своїх. Простежується дивна анологія між літописною оповіддю та вбивством "Буріслейва" в сазі. Виходячи з цього, радянський (знову москалі сказали, а ми повірили! - вибачаюсь за просторіччя) дослідник припустив, що дісним убивцею є Ярослав. Та що, коли піти иншим шляхом? В тому ж-таки літописі сказано "були два варяги". Еймунд і Рагнар? Безперечно, Ярославові варяги. Та чи одному "Ярицлейву" вони служили? Не кажіть мені про кодекс чести лицаря. Еймундові було до того байдуже. Обґрунтувати? Гаразд: 1021 р., Ярослав воює з Брячиславом. Еймунд після сварки з конунгом... переходить на бік полоцького князя. Ще про лицарство: той самий норвезький ярл убиває Бурислейва,здираючи з нього намет. Після того діє не менш підступно. Завважте - не в чистому полі, а крадучись. З наказу Ярослава? А де той наказ? У сазі на ярлову пропозицію конунг відповідає, вочевидь лукавлячи, неоднозначно. А тепер про "Бурислейва" і Святополка. Тітмар Магдебурзький свідчить, що по смерті Володимира Русь зосталась трьом його синам - Ярославові, Борису, а третього на ймення не називає. Можна справедливо вважати, що в Києві Святополк княжив формально, а відтак - Ярослав боровся з Болеславом і київськими боярами. Тому смерть Святополка була формально потрібна Ярославові, з иншого ж боку нічого не міняла. Мабуть, це й було причиною його слів: "Нічого сього я не зроблю: не дам наказу убити, але й не шкодуватиму, коли він загине". Це якщо Бурислейвом вважати одного Святополка. Та епос часто під одним ворогом узагальнює кількох (згадаймо билинного Змія як збірний образ половців). Тому, якщо убивство Бориса знайшло відображення в Еймундовій сазі, це свідчить про те, що він на той час перебував у наймах і в київських бояр. Цим можна пояснити і одночасний бунт у Новгороді - варяги, залишившись без ватажка, стали чинити ґвалт. Буду закінчувати. Святополк - доволі нещасний тип. Виріс без материнської і без батьківської любови. Навряд чи можна назвати його винуватцем усіх тих бід, але жертвою столичної верхівки можна. Ярослав теж був далеко не святим, але йому, завдяки присутності клепки в голові, пощастило вийти сухим з води.

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Шановна, саме про це у своїх книгах і пишу. І про Скіфську місію апостола Андрія, і про "розбірки" поміж синами Володимира, якого, до речі, було отруємо, про що свідчать ікони - ще у ХІ сторіччі Володимира зображали на іконах з мечем, навколо якого обвилася змія - за православною іконописною символікою це означає, що його було вбито. І про те, чому Борис і Гліб становили смертельну загрозу для Візантії, через що їх і "прибрали" руками молоджшого амбітного Яросалва, який прагнув великокняджого столу. І про відсутність згадок про "Володимирове хрещення" у візантійських джерелах. І прошу - не треба криткувати за те, чого я не писав: Київ хрестився не останнім в Європі - я писав ЛЕДЬ не останнім, бо добре поінформований і про час охрещення Швеції, і час офіійного приняття християнства Норвегією. А от з Ірландією Ви промахнулися: по-перше, це не скандинавська країна, а - британська, а по-друге, її хрещенням вважається 5 сторіччя (св. Птрік). Може, Ви переплутали з Ісландією? Хрещення ієї країни я теж згадую у книзі))

      Удалить