Общее·количество·просмотров·страницы

вторник, 7 июня 2016 г.

ЗНО пана президента

Сьогодні – друга  річниця від дня інавгурації президента України П.О. Порошенка.  Звісно, багато хто говоритиме про успіхи, а ще більше – про невдачі його на цій посаді. Дозвольте і мені оцінити діяльність нашого президента за 12-бальною шкалою. Спробував уникати особистих вподобань, бути максимально об’єктивним  навіть прискіпливим. І от що вийшло.




Передусім про критерії оцінки. Беру лише ті сфери, за які прямо відповідальний президент: силовий блок, АТО, національна безпека, зовнішня політика та додам до цього ще й політику кадрову. Не можна вимагати від президента прямої відповідальності за те, чим мають опікуватися парламент та уряд. Не забуваймо – у нас парламентсько-президентська республіка і «головними» в країні є Рада та кабмін.
Звісно, усі і питання тісно переплітаються і оцінка національної безпеки неможлива без розгляду ситуації в правоохоронних органах та війську, так само як не можна від решти відділити роботу з кадрами. Але давайте спробуємо.
Силовий блок (без Збройних Сил).
Не секрет, що силові структури в Україні за 25 з гаком років перманентних «реформ» вкрай корумповані та малоефективні. З однозначного позитиву, який видно неозброєним оком, можна згадати хіба що нову патрульну поліцію.
Одначе якщо не бачиш – це не означає, що цього немає. Поступово, «точково», але все ж вводиться до керівництва середньої ланки поліції «свіжа кров» з числа вояків АТО. «Чистка» лав, коли корупціонерів та хабарників, причому не з числа сержантів «беруть» щоденно потроху триває. Реформи у слідстві, департаменті громадської безпеки, карному розшуку повільно, але все ж просуваються.
Головний камінь спотикання – кадри. Можна звільнити тисячі людей – звідки набрати нових? Як казав герой одного американського роману: поліція - вона з народу, і якщо народу нас такий - де взяти кращих?
Плюс проблема судів. Якими б гарними не були слідчо-оперативні підрозділи та прокуратура, але якщо суди, використовуючи формальні зачіпки, випускають відвертих злочинців – це вже питання не до правоохоронців.
Для мене особисто головним чинником є те, що знайомі поліцейські чини з числа «старих кадрів» рівня начальників міськ-райвідділів та навіть УМВС в областях скаржаться на те, що «усе розвалюється» - це найкращий показник того, що зміни йдуть, хоча й не так швидко та радикально як хотілося б.
Окреме питання про Генпрокуратурі. Це мафія в мафії, зламати її зовсім не просто. І знов-таки кадрове питання. Вважаю Луценка помилкою президента. Не вірю, що старий хабарник і корупціонер зможе побороти хабарництво і корупцію. Знов таки – кадри, кадри…
В цілому, мав намір поставити за цей сегмент роботи президенту «шістку», але в останній момент він трохи «набрав вістів», продавивши судову реформу, яку (це рідкісний випадок) гарно оцінили експерти як в Україні, так і в ЄС, США, «Венеціанській комісії». Скільки нервів, компромісів та угод з дияволом це йому вартувало – можна лише здогадуватися.
Тому ставлю пану Порошенко за його роботу в правоохоронній системі – 7 балів.
Збройні сили.
Один з найбільших успіхів Порошенка як Головнокомандуючого. Тут нема чого навіть додати. Відновлення армії практично «з нуля» менш ніж за 2 роки шокувало навіть багатих американців. А вже американські генерали знають толк в цьому питанні.
Чистка генералітету. Чистка офіцерського корпусу від російської агентури. Впровадження до Генштабу (нечуваний випадок!) «волонтерського десанту», який доволі успішно бореться із зловживання у сфері матеріально-технічного забезпечення – це все плюс, хоча й не без погрішностей.
Тут ставлю тверді 10 балів і хай хтось скаже, що я зависив оцінку. Може, навіть, навпаки.

Антитерористична операція. Давайте домовимося одразу: оповіді фельдмаршалів диванних військ про те, що треба розірвати дипломатичні стосунки з Росією, оголосити військовий стан і кинути армію в наступ на Донецьк і Луганськ – це до психіатра.
Були поразки, були перемоги. Головне, що вдалося зупинити потужну російську машину і не дати досягти головної мети Путіна – загарбання Півдня та Сходу України. А якщо противник мети не досяг – це значить що ви здобули перемогу. Наразі маленьку, але дуже важливу. Час грає проти Путіна. Росія слабшає, ми – сильнішаємо. За нами численні союзники, за Кремлем – нікого. Зараз Москва знаходиться у стані Германської імперії у 1918 році: фронти стоять на місці, але стратегічний програш вимальовується все чіткіше і вже недалеко до Версалю.
За витримку, тверезий розрахунок, вміння тримати удар, не йти на провокації «яструбів», твердо керувати армією (при цьому знову ж таки не без деяких негативних речей) ставлю Петру Олексійовичу за АТО 9 балів.

Національна безпека.
Складне питання. Тут кілька напрямків: антитерористична робота (попередження терактів поза зоною АТО), боротьба з ворожою агентурою, інформаційна безпека.
І якщо з першими двома президент в цілому впорався (хоча агентів ще чистити й чистити – це не така вже й проста річ, бо гарного агента ще спробуй вияви), то в сфері інформаційної безпеки майже цілковитий провал.
І справа тут не в бідноу «Мінстеці», бюджету якого вистачає хіба що на не надто «жирну» зарплатню усім працівникам міністерства – аж 26 особам. Справа в глобальному ставленні держави до цього питання. Перо – зброя страшніша за ядерну. Очевидно, розуміння цього у президента поки немає, або він відклав це питання в «довгий ящик».
Нам потрібне потужне видавництво, яке б витіснило й замінило на ринку російську книжку, в т.ч. російськомовні видання. Нам потрібні фільми, серіали – та «попса», що формує масову свідомість. Нам потрібен інформаційний тиск на окуповані території та протидія російській пропаганді, в т.ч. на Заході. Нічого цього не спостерігаю.
Коротше кажучи, ставлю слабенькі 6 балів і то лише тому, що у Львові, Києві, Харкові, Маріуполі не лунають вибухи на ринках і в церквах Київського патріархату, наприклад і сяк-так, але потроху вичищається агентура ФСБ та ГРУ.


Зовнішня політика.
Тягнеться рука поставити максимальну оцінку, але не буду. Бо 12 балів – це ідеал, а ідеалів не буває апріорі. Разом із тим мушу констатувати, що як на мене, у сфері зовнішньої політики П.О. Порошенко зробив все, що міг, і трохи більше. Вперше за всю історію незалежної України ми з об’єкта міжнародної політики перетворилися на її суб’єкта. Нам вдалося не лише сформувати Антипутінську коаліцію, а що більш важливо і набагато важче – утримати її від розпаду до сьогодні.
Шалені гроші, що їх кинув Путін на пропаганду «зради» навколо «Мінська», на купівлю українських журналістів, політиків і цілих політичних партій, єдиним завданням яких є знищення «Мінська», котрий, мов жорна, тягне Росію на дно – тому свідчення.
Отож – 11 балів.

Кадрова політика.
Найболючіше і най дратівливе питання. З одного боку спостерігаємо позитивні моменти – пошук спеціалістів навіть за кордоном, з іншого – низку не зовсім зрозумілих кадрових рішень.
Звісно, шалений дефіцит кадрів присутній. Дуже важко знайти патріотичних, чесних і водночас професійних і досвідчених чиновників. Досвідчені – всі з когорти Кучми-Тимошенко-Януковича. А гасло: «Дайош патріотів, хай навіть і не професіоналів – навчаться» тут не підходить. Бо країна – на секундочку – воює у стані перманентної фінансово-економічної кризи. Ми просто не маємо часу на експерименти. До того ж немає гарантії, що «недосвідчені, але патріотичні й чесні» несподівано виявляться не такими вже й чесними та патріотичними. Швайку, Кошулинського, Махніцького, Ярему ми ще не забули.
Ще можна зрозуміти Авакова (президентська квота) на посаді міністра Внутрішніх справ – це ціна «Народному фронту» за коаліцію. Але досі переконаний, що Юрій Луценко в кріслі Генпрокурора – велика помилка Порошенка, яка йому ще відгукнеться. Буду дуже радий стосовно нього помилитися. Низка керівників поліції в областях, особливо Донецькій та Луганській – теж викликає багато запитань.
Довго коливався між «шісткою» та «сімкою». Схилявся до першого варіанту. Проте порадившись із товаришем, який є членом Радикальної партії, тобто апріорі не є прибічником Порошенка, все ж схилився до його оцінки: слабенькі, але все ж 7 балів.

Отже, що ми маємо на виході? Як вивести середній бал? Що переважує, які сфери діяльності, які критерії? Вирішив не вигадувати велосипед і видати середнє арифметичне. Клянуся всіма «барбарисками» компанії «Рошен»: беру в руки калькулятор, ще не знаючи, що вийде.
Порахував. Вийшло 8.33 бали.
Тверда «вісімка».
Хай хто як хоче, так і сприймає це моє ЗНО.
Особисто я кричати «Слава» не збираюся. Бо очевидно, що Петру Олексійовичу ще є багато над чим працювати і перспективи зростання над собою в нього є. Але й кричати «всьопропаловсюдизрада» теж не можна. Оцінка обидва цих висновки підтверджує.
Ми маємо поки що нічогенького президента. Самі дотягуємо до якого І тих, хто сперечатиметься з 8.33 Порошенка – дуже прошу: поставте поруч з вашою оцінкою його діяльності ту оцінку, на яку заслуговуєте ви. Аби бути чесними.


ПАВЛО  ПРАВИЙ

3 комментария:

  1. Тільки по Луценку не згодний. Ну такий я невиправний оптиміст.
    За все інше - пану Павлові щирий респект:-)

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. А може пан Павло щось більше знає відносно Луценка?Це однозначно одіозна особистість і те що він визиває симпатію в деяких категоріях громадян зовсім не значить ,що він на цю симпатію заслуговує.Час розсудить...і дай бог щоби пан Павло помилявся.

      Удалить
    2. Я поважаю думку Павла Правого , але з ним не повнiстю згiдний . Луценко показує себе не погано . I вiн ще себе покаже . А за Президента я скажу так , що його заслуги в перетворенi України в Європейську державу великi . Враховуючи що президентом Петро Порошенко став у важкий для Україниї час я поставив би йому тверду десятку !


      Удалить