Общее·количество·просмотров·страницы

среда, 8 июня 2016 г.

Млин меле - борошно буде, язик меле - біда буде

Черговий скандал від Надії Савченко. Цього разу із закликами сісти за стіл переговорів з «лідерами» не визнаних ЛНР-ДНР. Зараз спробую «на пальцях» дещо пояснити тим людям, які не бачать «нічого такого» у пропозиціях Надії Вікторівни.




Уявіть собі 1942 рік. Катастрофа під Харковом. Орди нацистів рвуться до Грозного і Сталінграда. Зупинити їх нема чим. Тиждень-два, і гітлерівці на Кавказі та Волзі, підпалять нафтові родовища, переріжуть «нафтову аорту» СРСР – Волгу і тоді війну буде програно. Катастрофа наближається. Сталін 28 липня особисто підписує драконівський наказ № 227, який увійшов в історію як наказ «Ні кроку назад».
І от в цей момент в газеті «Правда» друкується виступ депутата Верховної Ради СРСР, знатної трактористки, всенародної улюблениці, кавалера орденів Леніна і Трудового Червоного Прапора – Ангеліної Парасковії Микитівни. І вимагає вона від Сталіна вийти з Антигітлерівської коаліції і терміново звернутися агресора з проханням про переговори без Англії та США.
А ще Сталін має вести перемовини не з представниками Німеччини, а з «урядом» Локотської республіки (автономія, створена на окупованих територіях Брянської та Курської областей), Ресбуліки Зуєва, Республіки Петухова, Республіки Россоно. А вона, Паша Ангеліна, готова особисто забухати з керівником Локотоцької республіки, бригадефюрером СС Броніславом Камінським і «посміхнутися» командиру «збройних сил» Локотоцької республіки оберштурмбаннфюреру СС Георгію Бєлаю та старості Зуєву.
Що б зробили Сталін, Калінін, Молотов, Берія з всесоюзною героїнею? Правильно: шлях тут один – пов’язати її мокрими простирадлами і відвезти на експертизу до Московської психіатричної лікарні № 1, відомої в народі як «Канатчикова дача». І якщо ескулапи визнають Параску Микитівну психічно здоровою і підсудною – віддати під військовий трибунал як гітлерівську шпигунку і зрадницю Батьківщини.
І справа тут абсолютно не в тому, що перемовини з ворогом не ведуть – ще як ведуть. Справа тут в іншому. Передусім у престижі та політичних інтересах держави.
Ви не замислювалися, чому Грузія у 2008 році не вела прямих переговорів ані з Росією, ані з тим більше з Південною Осетією? Чому тоді перемовини йшли виключно через міжнародних посередників?
Ви ні разу не замислювалися, чому Молдова не вела прямих переговорів з «лідерами» невизнаного Придністровської Молдавської республіки?  Чому воювали Молдова і ПМР, а угоду щодо принципів врегулювання конфлікту у Москві підписували президенти Молдови та Росії?
Тому що дипломатичний протокол – страшна річ. Навіть вже те, що Молдова (через міжнародних посередників, не напряму) першою звернулася до Кремля з пропозицією про перемовини, а тим паче те, що протокол про врегулювання конфлікту підписувався не на нейтральній території, а – в Москві, усьому світові не сказало – прокричало: Молдова програла війну і просить переможця про мир на його умовах.
Саме тому, що у світі так прийнято, українські офіціальні особи не присутні в Мінську, хоча з протилежного боку перемовниками є саме особи офіційні. Кучма – звичайний громадянин, пенсіонер. Час від часу виникає необхідність присутності військових або представників якогось з міністерств, але їх ніколи, повторюю – ніколи не посадять за стіл переговорів навпроти Захарченко.
Савченко свідомо чи не свідомо пропонує Україні визнати себе переможеною, звернутися (вийти на прямий зв'язок, як вона сказала) до Захарченко із Плотницьким із проханням щодо переговорів і визнати їх легітимність. Повторюю: ніхто, ніде не веде переговорів з представниками ніким не визнаних «республік». Це тільки у Савченко вистачило розуму таке пропонувати. Божевільна чи шпигунка?
Ні для кого не секрет, що Україна та країни Заходу зловили Путіна в пастку «Мінська». Ні для кого не секрет, що ані Україна, ані Росія мінські угоди не виконуватимуть. «Мінськ» існує з однією метою: зробити Кремль відповідальним за будь-який постріл на Донбасі. Повторюю: за будь-який, з будь-якої сторони.
Виконання Мінських угод Москвою (не Плотницьким, не Захарченко, а саме Москвою) поставлено США та ЄС як умова про початок переговорів щодо умов на яких буде скасовано санкції. Вихід України з Мінського процесу, а тим більше звернення до очільників бандформувань з проханням про мир гарантовано запустить процес зняття санкцій з Росії. Саме цього Путін прагне понад усе. Не буде у його численних лобістів на Заході більшого аргументу ніж той, що Україна сама визнала себе переможеною, лягла в позу і запросила Москву до свого ліжка й тому продовжувати санкції у збиток собі Захід втрачає всяку мотивацію. Вихід з Мінських угод (а звертання Савченко до ЛНР-ДНР «напряму» саме це й значить) призведе до того, що Україна залишиться сам-на-сам з військовою машиною Кремля.
Про це нашим диванним дипломатам та кухонним фельдмаршалам вже півтора року талдичуть і офіційна влада, і притомні блогери, і нормальні журналісти. Але все ще знаходяться такі, хто з впертістю віслюка реве про «Мінську зраду» й вимагає «закінчити війну за всяку ціну».
Гаразд, згоден – серед 43 мільйонів громадян знайдеться чимало тупаків, яким наймиліші оповідання політиків-популістів про те, що «влада злочинна», про те, що «дайте владу нам і потечуть молочні річки». Зрештою, обіцянки-цяцянки – це притаманна усім політикам в усьому світі тактика. Але ж політики мусять усвідомлювати де межа! Де популізм і намахування «електорату», а де пряма державна зрада; де обман люмпенів з метою прорватися до влади і де зрада інтересів держави.
Гаразд, давайте уявімо, що влада виконала божевільні вимоги пані Савченко. Пішла на перемовини з Захарченком і Плотницьким. Що буде далі? Хто ставитиме умови? Очевидно та сторона, до якої звернулися, правда? За принципом ви до нас прийшли, вам потрібно, то ви й маєте погоджуватися з нашими умовами. Якими будуть вони? Савченко вже готова на одну: визнати Захарченко та Плотницького «народними депутатами від ДНР-ЛНР». На що вона погодиться ще? На федералізацію? На загальну амністію? На виплату ДНР-ЛНР контрибуції?
Давайте уявімо, що українська сторона пішла на «прямі переговори, без третьої і четвертої сторони», як висловилася наша надія. «Третя» сторона – це Росія. Виведення її з процесу дасть «залізний» аргумент Москві вийти з Мінських угод: українці самі нас виключили. «Четверта сторона» - це ЄС та США. Там теж є чимало таких, хто чекає на привід сказати: оскільки українцям наші послуги не потрібні, Мінськ треба закривати – вони побажали здатися «Новоросії», чому ми маємо їх відмовляти – то їхня справа. Так навіть легше: відміняємо санкції й починаємо продавати до Росії техніку, технології та харчі. Гроші всім потрібні.
Невже всього Савченко не бачить і не розуміє? Якщо не бачить і не розуміє – питання про стан її психічного здоров’я і рівень розумового розвитку. Якщо бачить і розуміє що вона коїть – то тут вже інші питання виникають.
Зараз люди почали сумніватися, чи не завербована Савченко ФСБ. Нагадують про її зави у полоні, що на Донбасі – «громадянська війна»; що «Боїнг» збили не терористи.
Точно не скажу – свічку не тримав. Я не виключаю нічого. За три дні, що її тримали  Луганську, чекісти могли запросто її «зламати». Зломити жінку дуже просто – існують способи, що їх за десятиріччя багатої практики чекісти відпрацювали досконально. А психотип Савченко, як це не дивно, ламається дуже швидко і з сухим тріском – про це вам будь-який психолог скаже.
Але повторюю: свічку не тримав, тому на тому, що Надія Вікторівна Савченко є агентом ФСБ чи ГРУ з відповідним агентурним псевдонімом не наполягаю і навіть в тому сумніваюся: агент при здоровому глузді не поводитиметься по дурному аж настільки.

Я лише стверджую і стою на своєму: те, що робить Савченко – вона робить на пряму догоду Путіну. А вже через те, що дурна і психічно хвора й дозволяє себе використовувати путінським наймитам, чи сама такою є – особисто для мене є питанням другорядним…

ПАВЛО  ПРАВИЙ

3 комментария:

  1. Ясно одно: несмотря на свои средние пальцы росиянскому суду,девка сломалась и завербовалась ФСБ. А на чью пользу работают ее заявления сейчас? А что она сморозит,когда поедет в европарламент,депутатом которого она является?

    ОтветитьУдалить
  2. Здається , що поведінка героїні продиктована не вельми великим розумом, але приписувати їй агентурну діяльність- занадто. Хоча шкоду Україні бранка Кремля може принести. Хочеться, щоб її хтось трохи клепки вставив, але така процедура для людини без гальм -безперспективна.

    ОтветитьУдалить
  3. Поки вона буде в партії тимошенко, очікування на здоровий глузд марні.

    ОтветитьУдалить