Общее·количество·просмотров·страницы

четверг, 1 сентября 2016 г.

"Тридцятка"

Сьогодні день народження 30-ї окремої механізованої бригади (м. Новоград-Волинський), знаменитій «Тридцятці» виповнилося 75 років. Не полінуйтеся дочитати до кінця, аби згадати лише невелику частку того, що здійснили вояки цього з`єднання. Викажіть повагу. Бо найголовніше - у кінці.




З травня 2014 року бригада воює. Воює на старій техніці, яка ще бачила Афганістан (це не гіпербола, в багатьох БМП є написи, що їх залишили «афганці») проти новітніх російських танків та бронемашин. Але воює і воює славно. Степанівка, Міусінськ, Рубіжне, Щастя, Металіст, Лутугіне.
Пригадуєте кадри вистелених трупами псковських десантників полів під Георгієвкою? Це робота «Тридцятки». Коли проти неї - модернізовані БМД та Т-72, а у наших хлопців з 2 танків стріляє лише один і з 5 БМП «умовно придатні» до бою - 3. І це теж не гіпербола.
Вони прийняли на себе перший несподіваний удар російських кадрових частин. Тоді вони були дійсно «голі-босі» і боєприпаси на передову доводилося возити автівками за 60 кілометрів - під вогнем - така була тоді «логістика» і такий був тоді «тил». Вірніше, не було його зовсім.
Але вони вистояли. І не лише вистояли - полонені псковські десантники, що «заблукали», стали живими доказами російської агресії, яку тоді побачив увесь світ. Мало кому з українців відомо, що новітню БМД-2К, яка належала командиру 1-ї повітрянодесантної роти 234-го десантно-штурмового полку 76-ї десантно-штурмової дивізії (Псков) було захоплено саме хлопцями з 30-ї ОМБр. Документи, що їх знайшли у бойовій машині, фігурували в Раді Безпеки ООН як наочний доказ, що «іхтамнєти» взагалі то є. Пригадуєте бурякового кольору обличчя Чуркіна?
Імена воїнів «Тридцятки» золотими літерами вписано у величну історію оборони Дебальцевого. Саме «Тридцятка» у взаємодії з іншими підрозділами тримала Чорнухіне, Логвіново, Нікішине, Санжарівку. І змарнілий президент на переговорах у Мінську, де вирішувалася доля антипутінської коаліції та власне, й України як держави, раз по раз телефонував у Генштаб: тримаються?
Тримаються...
Так було треба. Військові не питають у політиків чому треба. Просто так треба, і вони йдуть у бій, з останніх сил утримуючи позиції проти учетверо переважаючого чисельністю і вдесятеро технікою супротивника. Ходили у рукопашну, різалися з чеченцями ножами, підривалися гранатами, але трималися.
Так було треба...
Тут, під Дебальцевим розбилася дута слава російського воїнства. Розбилася об упертість, мужність, винахідливість українських вояків. Тут заступник командуючого Сухопутними військами РФ генерал-полковник Лєнцов поклав у землю майже 4 тисячі місцевих бандитів, чеченців, «казачков» та російських «іхтамнєту», спалив 50 танків, практично знекровивши 5-у танкову бригаду (Бурятія), але обіцяного «котла» так і не вийшло. Це заслуга в т.ч. і «Тридцятки».
І зараз бригада після доукомплектування та бойового злагодження виконує бойові завдання на Донбасі, прикриваючи Волноваху та Маріуполь.
Двоє Героїв України з 26 - з 30-ї ОМБр. Шість кавалерів ордену "Народний Герой України (5 із них посмертно); 35 кавалерів ордену Богдана Хмельницького (23 посмертно), 172 кавалери ордену "За мужність" (108 посмертно). За цими сухими цифрами - така звитяга і мужність, до яких «іхтамнету» та ті, хто цих «іхтамнету» послав до нас, ніколи не піднімуться.
Не ті душі там...
А я пишу і сльози навертаються. Аби ви бачили як у Новограді ховають загиблих. Аби ви бачили очі матерів і дружин. І очі дітей. Не треба їм ніяких орденів-медалей...
Давайте привітаємо нашу славетну «Тридцяточку» з ювілеєм і побажаємо головного: хлопці, повертайтеся живими. Ви потрібні нам. Дуже.

P.S. Думав, яку світлину поставити у допис. Вирішив: нехай сьогодні не буде зброї. Хай сьогодні буде пісня. Фронтова. Бо знаю напевне - там, у бліндажах під Волновахою сьогодні «накатять» по 200 за бригаду і за бойових товаришів, хлюпнувши трохи гіркоти на землю - за тих, хто пішов під траву. Під випалену гарячим сонцем траву донецького Степу. А потім тихо співатимуть пісень. Про війну, про побратимів, про дім і про коханих.
І офіцер сьогодні тихо відвернеться, зробивши вигляд, що не бачить ані похапцем схованої пляшки оковитої, ані склянки із скибкою чорного хліба на порожньому ліжку...
P.P.S.
Приєднуйтеся до привітання, друзі, і давайте його розповсюдимо ширше. Воякам буде приємно...
З глибокою повагою та шаною до воїнів і не лише «Тридцятки», щиро ваш,


ПАВЛО ПРАВИЙ (Бондаренко).

Комментариев нет:

Отправить комментарий