Общее·количество·просмотров·страницы

среда, 14 сентября 2016 г.

Основний інстинкт

Народ дуже цікавить відповідь на питання, коли Порошенко подолає корупцію в Україні. Утворилися цілі натовпи «борців», які на цьому роблять свій невеличкий «гешефтик»: Лещенко, Найєм, Гриценко, Соболєв, Тимошенко, Ляшко, Наливайченко – хто тільки не оголошує хрестовий похід проти клятої мадами, не забуваючи клюнути «злочинну владу»: Петро Олексійович, коли Ви поборете корупцію?


Дозвольте відповісти за президента як розумію. І відповідь ця буде несподіваною й жорстокою: ніколи. І злий Порошенко тут абсолютно ні до чого. Якщо на його місці буде гібрид Наполеона, Тетчер, Рузвельта і Дракули, то і в нього нічого б не вийшло. Просто тому, що перемогти корупцію неможливо у принципі. Не поспішайте свистати, справа тут непроста.
Давній Китай був настільки вражений корупцією, що чиновника, який «не брав» вважали ідіотом і він піддавався приниженням з боку рідних та знайомих. Імператори вводили драконівські закони проти корупції, але все даремно. Було оголошено, що каратимуть на горло не лише корупціонерів-хабарників, але й їхніх родичів, усіх, включно з немовлятами, старими та родинами двоюрідних братів-сестер тощо. Десятки і навіть сотні тисяч людей поплатилися своїми головами, але корупція так і залишилася нездоланною.
Чиновники лише збільшили суми хабарів відповідно до ризику. Досі археологи знаходять безліч скарбів – їх зарили у землю хабарники, намагаючись сховати від влади, і які так і залишилися у землі, бо не було кому їх викопати.
Двома тисячоліттями пізніше Наполеон Бонапарт намагався подолати хабарництво серед прикордонників та митних чиновників. Влаштувавши Англії Континентальну блокаду, тобто заборонивши не лише пропуск до Англії будь-яких товарів, але й доступ англійського краму на європейські ринки, Наполеон розраховував що Англія швидко збанкрутує і капітулює.
Але не в коня корм. Англійці налагодили контрабандне постачання тканин, цукру, прянощів, рому та інших товарів британського походження. І патрулі, якими було усіяно узбережжя Європи не могли перешкодити нелегальному трафіку. Просто тому, що податковий чиновник отримував «на лапу» за одну ніч стільки, скільки від уряду Франції за два роки бездоганної служби і лише за те, що патрулюватиме сьогодні не отут, а о-о-н там…
Наполеон саджав до в’язниць і навіть розстрілював; Наполеон відряджав на патрулювання узбережжя армійські підрозділи; Наполеон спалював вилучені товари, але все дарма. Як писав професор Тарле, контрабандисти лише посміхалися, коли газети величали Наполеона «непереможним»…
А от США. Тридцяті роки ХХ сторіччя. «Сухий закон» породив тисячі гангстерів-бутлегерів, тисячі підпільних точок з виготовлення самогону працювали по всій країні. І кожен платив поліцейським, суддям, прокурорам. Гангстери були найшановнішими членами суспільства. Зірки сцени та кіно вважали за честь розважати їх на вечірках. Поліцейські супроводжували контрабандні вантажі віскі, захищаючи їх не лише від інших гангстерів, але й від інших поліцейських та агентів ФБР. І жодні зусилля уряду успіхів у боротьбі з корупцією не давали. Аж поки «Сухий закон» не було відмінено.
До чого я це усе згадав?
Перше. Корупція не виростає на порожньому місці. І вона – не легендарний слов’янський змій Василіск, що народжується з яйця, знесеного семирічним чорним півнем, і яке висиділа жаба у гнойовій купі. Вона має причини й умови для розквіту. Їх багато – суб’єктивних і об’єктивних, але головна – бідність суспільства. Чим воно бідніше – тим більша корупція. Так було у давньому Китаї. Так було у Франції, зубожілій від постійних революцій і війн. В США Сухий закон діяв з 1920 року, проте спалах гангстерського «руху» і тотальної корупції прийшовся на Велику депресію.
А ще корупція сильніша в авторитарних та тоталітарних державах. Наприклад, в СРСР (не дивуйтеся) вона набула гігантських масштабів, які не порівняти навіть із сьогоденням. Бо знаменитий «блат», коли туалетний папір та ковбасу, спальні гарнітури і курей купували «бо блату» і «по блату» влаштовували дітей в університети.
Друге. Корупцію здолати неможливо в принципі. Європа? А хто сказав, що там немає корупції? Нагадати історію «Газпрому» та Шрьодера? Нагадати скандал з президентом Німеччини Вульфом? Нагадати корупційні скандали з Берлусконі? Нагадати корупцію в УЄФА та ФІФА? І це лише верхівка айсбергу.
Зовсім подолати корупцію неможливо. Але можливо її зменшити до прийнятних норм. Як в ЄС та США. Перша сходинка до цього, хочемо ми чи ні – значне підвищення зарплатні чиновникам  та депутатам. Бо говорячи про бідність суспільства як основне джерело корупції, треба усвідомлювати, що в першу чергу це стосується бідного чиновника. Якщо суспільство не може платити державному мужу гідну зарплатню, він обов’язково знайде спосіб «приробітку».
Людина, яка за своїм посадовим становищем пропускає через свої руки мільярди гривень, що належать платникам податків, а сама отримує 500 доларів зарплатні завжди буде мати звабу запустити руку до скарбниці, або взяти «відката».
Отож, головна мета – розбудова заможної держави. Не лише влада має цим займатися, але й кожен громадянин. Не ховатися від податків. Не давати хабарів і не брати їх. Допомагати правоохоронним органам виявляти хабарників. Розбудовувати власний бізнес, тощо.
Друга сходинка – це участь суспільства в оздоровленні нашого політичного бомонду. На жаль, ми самі навибирали у владу політиків, у котрих основний інстинкт не продовження роду, і навіть не інстинкт самозбереження, а – хапальний.  Ось, будь ласка – не проходить і дня, аби не повідомляли про арешт чергового корупціонера, а їх не меншає. Їх беруть десятками, а віз майже на тому самому місці. Чому? Бо жоден злочинець не йде на порушення закону, розраховуючи що його викриють. Кожен вважає, що його омине. Пронесе. Обскаче. А ще тому, що за кожним із великих чинуш стоїть політик. Або він і сам є політиком.
В бідних суспільствах основний ресурс – це влада. За її допомогою «заробляють». У Індонезії 60-х років навіть народилося нове визначення – «кабіри», тобто капіталісти-бюрократи, у яких чиновниче крісло було наче поле для фермера або завод для підприємця. І тому до влади рвуться найбезпринципніші, найбрехливіші, найжадібніші, найцинічніші особи. Звичайно, бувають і виключення, які лише підтверджують правило.
Гадаєте ті, хто співає вам з трибуни «вибері мєня», обіцяючи золоті гори, прагнуть працювати на суспільство? Вони прагнуть у «кабіри». І чим більше такий тип обіцяє, тим жадібнішим і нахабнішим прохіндеєм він є.
А українська дійсність породила цікавий феномен. Ті, хто ще не прорвався у «кабіри» використовує для «заробляння» ресурс… боротьби з корупцією. Ото й уся загадка величезної кількості осіб, які оголошують себе непримиренними противниками цього явища. І величезні їхні статки. Бо часто крадіям і бандитам простіше відкупитися від таких «борців», відділивши їм частку награбованого, аби вони у своїх «антикорупційних розслідуваннях» згадували кого завгодно, але не їх.
Тут – загадка походження усіх їхніх квартир, палаців, яхт, банківських рахунків.
Подивіться – пан Ляшко мешкає в будинку, площею 549.5 квадратних метрів в елітарній Конча-Заспі. «Товариш пустив пожити». За 500 гривень на місяць, суми, якої не вистачить на сплату електрики, що її спалює цей палац.
Але незважаючи на це, знаходяться люди, які голосують за Радикальну партію і особисто пана Олега. Наполягаю: таким чином вони голосують і за корупцію.
Поглянемо на Юлію Володимирівну Тимошенко. Вона мешкає в елітному містечку «Срібна затока». В палаці площею 450 квадратів, що розташовується на земельній ділянці у цілий гектар. Поглянемо у податкову декларацію Тимошенко і спитаємо себе: звідки в неї гроші на таку розкіш? А звідки гроші на оплату апартаментів донечки у Лондоні, площею 277 метрів?
А ось великий борець з корупцією Анатолій Гриценко,  котрий, будучи на посаді міністра оборони, лише у Києві розпродав більше сотні гектарів землі, що належала Міністерству оборони. Він примудрився продати російському ВТБ навіть Дніпропетровський окружний військовий шпиталь! Але знаходяться люди, які бажають бачити його президентом!
А великий борець з корупцією Давид Сакварелідзе офіційно отримував зарплатню у 6 тисяч гривень. Тепер він взагалі офіційно безробітний. Що не завадило йому придбати Toyota Land Cruiser за 90 тисяч доларів, орендувати елітне житло на на Новопечерських Липках і відвідувати спортивний зал за річним абонементом вартістю 2 тис. доларів. Не кажучи вже про куртку за 180 тис. гривень та штани вартістю у пенсію моєї мами за три роки. Де встиг наколядувати, якщо ще й виплачує іпотеку за житло у Тбілісі? Не здогадуєтеся, що у нього буде написано у цьогорічній податковій декларації?
Про квартиру пана Лещенка, на яку він «позичив» не говорили тільки ліниві, а зараз сплило ще й житло Світлани Заліщук, придбане нею у 2014 році за 13 мільйонів гривень, що по тодішньому курсу набагато перевищувало мільйон доларів. Вона не крутий якийсь бізнесмен – вона журналістка і громадський діяч. Засновник громадського руху «Чесно».
Оці усі персоналії, а також багато, багато інших живуть-поживають і горя не знають. Бо це ми, ми своїми симпатіями даємо їм карт-бланш на дерибан нашого з вами спільного багатства. Чому в ЄС корупція на мінімальному рівні? Тому що президент ФРН Вольф, звинувачений у корупції миттєво сам, не чекаючи на результати розслідуванні подає у відставку. Аби не наносити шкоди своїй політичній силі. Бо політична сила чітко дала зрозуміти: не підеш сам – винесуть, і тоді все для тебе закінчиться набагато, набагато гірше.
А у нас лещенки-тимошенки-гриценки, спіймані за руку, верещать «це провокація злочинної влади» і купа громадян їх підтримує. І поки громадяни продовжуватимуть голосувати за партії, членами або навіть керівниками яких і особи є, доти партії підтримуватимуть і захищатимуть корупціонерів, роблячи круглі очі: «А шо такоє» та оповідаючи про репресії проти «найчесніших борунів».
Отут джерело і причина корупції в Україні. Основна причина. Ми маємо там, де мусить бути політична еліта, цілі зграї почвар, у яких основний інстинкт – хапальний. Порошенко їх не здолає. Він не казковий богатир. Та навіть і билинний богатир Добриня Микитович нічого не вдіє, поки за тимошенко-лещенко-гриценко стоятимуть їхні виборці, ті, хто готовий їм пробачати прояви основного інстинкту, виправдовуючи, мовляв, усі крадуть, то чому наш має чинити інакше?
А поки у корупції вина, звичайно, «злочинна влада» і особисто – Петро Порошенко. Я з цим, звичайно, згоден. Майже…
Але основний інстинкт, блін…



ПАВЛО  ПРАВИЙ

3 комментария:

  1. Аналіз показує, що винен сам народ. Він породив цього монстра і пов'язаний з ним одними спадковими зв'язками. Не потрібно шукати ворогів серед найбільш метких і жадібних, бо вони є породженням народу. Повинен змінюватися народ , бо цій спільноті прийде гаплик.

    ОтветитьУдалить
  2. Этот комментарий был удален автором.

    ОтветитьУдалить
  3. Сами себе противоречите в плане зарплат чиновникам и депутатам, для взяточника его зарплата не играет роли никакой, для него важнее размер Хабаря и условия его получения.

    ОтветитьУдалить